ЮФТЬ — ЕТИМОЛОГІЯ
ю́хта «ґатунок шкіри, одержуваний особливою обробкою»
запозичене з перської або з якоїсь тюркської мови, можливо, за посередництвом російської;
перс. ǰuft «пара» (‹ ав. yuxta- «тс.» – у зв’язку з тим, що шкіри дубилися попарно);
менш переконливе виведення (Lokotsch 166) від тат. üfti «мішок» або припущення (Kluge–Mitzka 334) про те саме слово як проміжну ланку між перс. ǰucht і р. юфть;
р. юфть, (заст.) юхть, [ю́хта, ю́хоть], бр. юхт, [юхта], п. jucht, juchta, ч. слц. вл. juchta, болг. юфт, слн. júhta;
Фонетичні та словотвірні варіанти
юхт
«тс.»
ю́хтовий
ю́хторка
«інструмент чинбарів»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| yuxta- | авестійська |
| юхт | білоруська |
| юфт | болгарська |
| juchta | верхньолужицька |
| ǰuft «пара» (‹ ав. yuxta- «тс.» -- у зв’язку з тим, що шкіри дубилися попарно) | перська |
| ǰucht | перська |
| jucht | польська |
| juchta | польська |
| юфть | російська |
| юфть (заст.) | російська |
| juchta | словацька |
| júhta | словенська |
| üfti «мішок» | татарська |
| ю́хта | українська |
| ю́хоть | українська |
| юхта | українська |
| juchta | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України