ЮРИСДИКЦИЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
юрисди́кція «право проводити суд; галузь, на яку поширюється це право»
запозичення з латинської мови;
лат. jūrisdictiō «ведення судівництва, судовий розгляд» є складним словом, перша частина якого пов’язана зі словом jūs (род. в. одн. jūris) «право, влада, суд», спорідненим із дінд. yōḥ «хай живе! (хай буде) здоров!», ав. yaoždaδaiti «робить здоровим, зціляє; ритуально очищує», а друга – з дієсловом dico «говорю (‹ указую), кажу»;
отже, первісне значення слова «наказ закону»;
р. болг. юрисди́кция, бр. юрысды́кцыя, п. jurysdykcja, ч. jurisdikce, слц. jurisdikcia, схв. jyрисдѝкциja, слн. jurisdíkcija;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| yaoždaδaiti «робить здоровим, зціляє; ритуально очищує» | авестійська |
| юрысды́кцыя | білоруська |
| юрисди́кция | болгарська |
| yōḥ «хай живе! (хай буде) здоров!» | давньоіндійська |
| jūrisdictiō «ведення судівництва, судовий розгляд» | латинська |
| jurysdykcja | польська |
| юрисди́кция | російська |
| jyрисдѝкциja | сербохорватська |
| jurisdikcia | словацька |
| jurisdíkcija | словенська |
| jurisdikce | чеська |
| jūris «право, влада, суд» | ? |
| dico «говорю (‹ указую), кажу» | ? |
| слова «наказ закону» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України