ЮНИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ

ю́ний «молодий»

іє. *i̯eu̯ǝno-/i̯ou̯ǝno «молодий» (початково «м’який»);
споріднене з лит. jáunas «молодий; юний», лтс. jaûns «тс.; новий», дінд. yúvā (род. в. yū́naḥ, yūvan, yūn-) «молодий», ав. yava (y(u)va, род. в. yūnō), лат. juvenis, гот. juggs, дірл. ōаc, кімр. ieuanc «тс.»;
псл. junъ;
р. ю́ный, бр. ю́ны, др. унъ «молодий, юний», юныи «юний, молодий; пещений», п. ст. junosza, junoch «юнак», [juniec] «бичок», ч. jinoch «юнак», ст. junoch «тс.», слц. junec «молодий вік», вл. junak «юнак», нл. ст. junak «молодець, герой», ст. junk «бичок», полаб. jaunăc (joinăc) (‹ *junьcь) «(молодий) бик; віл», болг. ст. юн «юний», юнец «бичок», м. jунец, схв. jу́нац, слн. júnec «тс.», стсл. юнъ «молодий, юний»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ина́ш «юнак»
юн «тс.»
юна́к
юна́цтво «юнаки; молодці; молодецтво, хвацькість» (зб.)
юна́чий «юнацький, молодий»
юна́чка «молода дівчина»
юна́чний «тс.»
юне́ць «бичок»
юні́ти
ю́нка
юнь
Етимологічні відповідники

Слово Мова
yava (y(u)va авестійська
y(u)va авестійська
ю́ны білоруська
юн «юний» болгарська
junak «юнак» верхньолужицька
juggs готська
yúvā «молодий» (род. в. yū́naḥ, yūvan, yūn-) давньоіндійська
ōаc давньоірландська
унъ «молодий, юний» давньоруська
*i̯eu̯ǝno-/i̯ou̯ǝno «молодий» (початково «м’який») індоєвропейська
ieuanc «тс.» кімрська
juvenis латинська
jaûns «тс.; новий» латиська
jáunas «молодий; юний» литовська
jунец македонська
junak «молодець, герой» нижньолужицька
jaunăc «(молодий) бик; віл» (joinăc)(‹ *junьcь) полабська
junosza «юнак» польська
junoch «юнак» польська
junъ праслов’янська
ю́ный російська
jу́нац сербохорватська
junec «молодий вік» словацька
júnec «тс.» словенська
юнъ «молодий, юний» старослов’янська
юныи «юний, молодий; пещений» українська
juniec «бичок» українська
юнец «бичок» українська
jinoch «юнак» чеська
yūnō ?
yūnō ?
junosza «юнак» ?
junoch «юнак» ?
junoch «тс.» ?
junak «молодець, герой» ?
junk «бичок» ?
юн «юний» ?

і́ноша «юнак»

запозичення з чеської мови;
ч. jinoch «юнак», ст. jinoše, junoch є похідним від основи jun-, наявної в укр. ю́ний (див.);
Фонетичні та словотвірні варіанти

ина́ш «тс.»
и́ноші «сватачі»
їнох «сват»
інош
їно́ше (мн.)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ю́ний українська
jinoch «юнак» чеська
jinoše чеська
junoch чеська

уже́ (присл. і підсилювальна частка)

припускається також фонетичний збіг у східнослов’янських мовах двох давніх слів – псл. *ju že і псл. *u, спорідненого з гр. αὐ˜ «з іншого боку; знову-таки», лат. aut «або», гот. auk «адже; але» (Фасмер II 39, IV 151–152);
псл. juže;
складний прислівник, утворений з компонентів у- (‹ псл. ju-), спорідненого з лит. jaũ «уже», лтс. jàu «уже; адже; же», прус. jau «колись; після», двн. ju «вже; тепер; же», які зводяться до іє. *i̯ou (*i̯u), та частки же;
припускається етимологічний зв’язок першого компонента у- з псл. junъ, junъjь, звідки укр. ю́ний;
р. уже́, уж, [ужо́] «(коли-небудь) пізніше, потім», бр. ужо́, [ужэ́], др. уже «вже; ось уже; і; в такому разі», р.-цсл. ю «уже, тепер», нє ю «ще не», п. już, ч. již, už, [juž], слц. už, вл. juž (hižo), нл. juž (južo), полаб. jäuz, болг. уж, схв. [jу̏p], ст. jу̏pe, слн. užé, žé, стсл. южє, оужє, оу, нє оу;
Фонетичні та словотвірні варіанти

вже
уж
уже́нь
юж «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ужо́ білоруська
ужэ́ білоруська
уж болгарська
juž (hižo) верхньолужицька
auk «адже; але» готська
αὐ˜ «з іншого боку; знову-таки» грецька
ju «вже; тепер; же» давньоверхньонімецька
уже «вже; ось уже; і; в такому разі» давньоруська
*i̯ou (*i̯u) індоєвропейська
*i̯u індоєвропейська
aut «або» латинська
jàu «уже; адже; же» латиська
jaũ «уже» литовська
juž (južo) нижньолужицька
jäuz полабська
już польська
*u праслов’янська
juže праслов’янська
junъ праслов’янська
jau «колись; після» прусська
уже російська
уж російська
ужо́ «(коли-небудь) пізніше, потім» російська
ю «уже, тепер» русько-церковнослов’янська
нє ю «ще не» русько-церковнослов’янська
jу̏p сербохорватська
словацька
užé словенська
žé словенська
junъjь старослов’янська
южє старослов’янська
оужє старослов’янська
оу старослов’янська
ю́ний українська
již чеська
чеська
juž чеська
у- ?

унше «краще»

зіставляється з дінд. ávas «милість, допомога», ав. avah- «допомога», а також з дінд. vánati, vanṓti «бажає, любить, жадає», лат. venus «любов», venia «люб’язність», дісл. vinr «друг»;
менш вірогідне пов’язання з ю́ний (Брандт РФВ 25, 35);
не зовсім ясне;
р. уне «краще», др. оунии «кращий», стсл. оунии, оунѣи «тс.»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
avah- «допомога» авестійська
ávas «милість, допомога» давньоіндійська
vánati давньоіндійська
vanṓti «бажає, любить, жадає» давньоіндійська
vinr «друг» давньоісландська
оунии «кращий» давньоруська
venus «любов» латинська
venia «люб’язність» латинська
уне «краще» російська
оунии старослов’янська
оунѣи «тс.» старослов’янська
ю́ний українська

Ювена́лій «чоловіче ім’я»

запозичення з грецької мови;
сгр. Ιὀυβενάλιος «Ювенaлій» виникло на основі лат. Juvenālis «Ювенал» (ім’я відомого римського поета-сатирика), що походить від прикметника juvenālis «юнацький, молодецький», juvеnis «молодий; молодий чоловік, юнак; молода жінка, дівчина», споріднених із псл. junъ, укр. ю́ний;
р. болг. Ювена́лий, бр. Ювена́лій, др. Ювеналии;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
Ювена́лій білоруська
Ювена́лий болгарська
Ювеналии давньоруська
Juvenālis «Ювенал» (ім’я відомого римського поета-сатирика) латинська
junъ праслов’янська
Ювена́лий російська
Ιὀυβενάλιος «Ювенaлій» середньогрецька
ю́ний українська
juvenālis «юнацький, молодецький» ?
juvеnis «молодий; молодий чоловік, юнак; молода жінка, дівчина» ?

ю́нга «підліток, що навчається на кораблі морської справи і виконує обов’язки матроса»

запозичене з голландської мови за російським посередництвом;
гол. jongen «хлопець; юнга» походить від jong «молодий», спорідненого з двн. (› нвн.), днн. дфриз. jung, дангл. geong, англ. young, дісл. ungr, гот. juggs, псл. junъ, укр. ю́ний;
р. бр. болг. ю́нга, п. junga, полаб. jungĕ (прикм.) «молодий»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
young англійська
ю́нга білоруська
ю́нга болгарська
jongen «хлопець; юнга» голландська
juggs готська
geong давньоанглійська
ungr давньоісландська
jung давньонижньонімецька
jung давньофризька
jungĕ «молодий» (прикм.) полабська
junga польська
junъ праслов’янська
ю́нга російська
ю́ний українська
jong «молодий» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України