ЮНИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
ю́ний «молодий»
іє. *i̯eu̯ǝno-/i̯ou̯ǝno «молодий» (початково «м’який»);
споріднене з лит. jáunas «молодий; юний», лтс. jaûns «тс.; новий», дінд. yúvā (род. в. yū́naḥ, yūvan, yūn-) «молодий», ав. yava (y(u)va, род. в. yūnō), лат. juvenis, гот. juggs, дірл. ōаc, кімр. ieuanc «тс.»;
псл. junъ;
р. ю́ный, бр. ю́ны, др. унъ «молодий, юний», юныи «юний, молодий; пещений», п. ст. junosza, junoch «юнак», [juniec] «бичок», ч. jinoch «юнак», ст. junoch «тс.», слц. junec «молодий вік», вл. junak «юнак», нл. ст. junak «молодець, герой», ст. junk «бичок», полаб. jaunăc (joinăc) (‹ *junьcь) «(молодий) бик; віл», болг. ст. юн «юний», юнец «бичок», м. jунец, схв. jу́нац, слн. júnec «тс.», стсл. юнъ «молодий, юний»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ина́ш
«юнак»
юн
«тс.»
юна́к
юна́цтво
«юнаки; молодці; молодецтво, хвацькість»
(зб.)
юна́чий
«юнацький, молодий»
юна́чка
«молода дівчина»
юна́чний
«тс.»
юне́ць
«бичок»
юні́ти
ю́нка
юнь
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
yava (y(u)va | авестійська |
y(u)va | авестійська |
ю́ны | білоруська |
юн «юний» | болгарська |
junak «юнак» | верхньолужицька |
juggs | готська |
yúvā «молодий» (род. в. yū́naḥ, yūvan, yūn-) | давньоіндійська |
ōаc | давньоірландська |
унъ «молодий, юний» | давньоруська |
*i̯eu̯ǝno-/i̯ou̯ǝno «молодий» (початково «м’який») | індоєвропейська |
ieuanc «тс.» | кімрська |
juvenis | латинська |
jaûns «тс.; новий» | латиська |
jáunas «молодий; юний» | литовська |
jунец | македонська |
junak «молодець, герой» | нижньолужицька |
jaunăc «(молодий) бик; віл» (joinăc)(‹ *junьcь) | полабська |
junosza «юнак» | польська |
junoch «юнак» | польська |
junъ | праслов’янська |
ю́ный | російська |
jу́нац | сербохорватська |
junec «молодий вік» | словацька |
júnec «тс.» | словенська |
юнъ «молодий, юний» | старослов’янська |
юныи «юний, молодий; пещений» | українська |
juniec «бичок» | українська |
юнец «бичок» | українська |
jinoch «юнак» | чеська |
yūnō | ? |
yūnō | ? |
junosza «юнак» | ? |
junoch «юнак» | ? |
junoch «тс.» | ? |
junak «молодець, герой» | ? |
junk «бичок» | ? |
юн «юний» | ? |
і́ноша «юнак»
запозичення з чеської мови;
ч. jinoch «юнак», ст. jinoše, junoch є похідним від основи jun-, наявної в укр. ю́ний (див.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
ина́ш
«тс.»
и́ноші
«сватачі»
їнох
«сват»
інош
їно́ше
(мн.)
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ю́ний | українська |
jinoch «юнак» | чеська |
jinoše | чеська |
junoch | чеська |
уже́ (присл. і підсилювальна частка)
припускається також фонетичний збіг у східнослов’янських мовах двох давніх слів – псл. *ju že і псл. *u, спорідненого з гр. αὐ˜ «з іншого боку; знову-таки», лат. aut «або», гот. auk «адже; але» (Фасмер II 39, IV 151–152);
псл. juže;
складний прислівник, утворений з компонентів у- (‹ псл. ju-), спорідненого з лит. jaũ «уже», лтс. jàu «уже; адже; же», прус. jau «колись; після», двн. ju «вже; тепер; же», які зводяться до іє. *i̯ou (*i̯u), та частки же;
припускається етимологічний зв’язок першого компонента у- з псл. junъ, junъjь, звідки укр. ю́ний;
р. уже́, уж, [ужо́] «(коли-небудь) пізніше, потім», бр. ужо́, [ужэ́], др. уже «вже; ось уже; і; в такому разі», р.-цсл. ю «уже, тепер», нє ю «ще не», п. już, ч. již, už, [juž], слц. už, вл. juž (hižo), нл. juž (južo), полаб. jäuz, болг. уж, схв. [jу̏p], ст. jу̏pe, слн. užé, žé, стсл. южє, оужє, оу, нє оу;
Фонетичні та словотвірні варіанти
вже
уж
уже́нь
юж
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ужо́ | білоруська |
ужэ́ | білоруська |
уж | болгарська |
juž (hižo) | верхньолужицька |
auk «адже; але» | готська |
αὐ˜ «з іншого боку; знову-таки» | грецька |
ju «вже; тепер; же» | давньоверхньонімецька |
уже «вже; ось уже; і; в такому разі» | давньоруська |
*i̯ou (*i̯u) | індоєвропейська |
*i̯u | індоєвропейська |
aut «або» | латинська |
jàu «уже; адже; же» | латиська |
jaũ «уже» | литовська |
juž (južo) | нижньолужицька |
jäuz | полабська |
już | польська |
*u | праслов’янська |
juže | праслов’янська |
junъ | праслов’янська |
jau «колись; після» | прусська |
уже | російська |
уж | російська |
ужо́ «(коли-небудь) пізніше, потім» | російська |
ю «уже, тепер» | русько-церковнослов’янська |
нє ю «ще не» | русько-церковнослов’янська |
jу̏p | сербохорватська |
už | словацька |
užé | словенська |
žé | словенська |
junъjь | старослов’янська |
южє | старослов’янська |
оужє | старослов’янська |
оу | старослов’янська |
ю́ний | українська |
již | чеська |
už | чеська |
juž | чеська |
у- | ? |
унше «краще»
зіставляється з дінд. ávas «милість, допомога», ав. avah- «допомога», а також з дінд. vánati, vanṓti «бажає, любить, жадає», лат. venus «любов», venia «люб’язність», дісл. vinr «друг»;
менш вірогідне пов’язання з ю́ний (Брандт РФВ 25, 35);
не зовсім ясне;
р. уне «краще», др. оунии «кращий», стсл. оунии, оунѣи «тс.»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
avah- «допомога» | авестійська |
ávas «милість, допомога» | давньоіндійська |
vánati | давньоіндійська |
vanṓti «бажає, любить, жадає» | давньоіндійська |
vinr «друг» | давньоісландська |
оунии «кращий» | давньоруська |
venus «любов» | латинська |
venia «люб’язність» | латинська |
уне «краще» | російська |
оунии | старослов’янська |
оунѣи «тс.» | старослов’янська |
ю́ний | українська |
Ювена́лій «чоловіче ім’я»
запозичення з грецької мови;
сгр. Ιὀυβενάλιος «Ювенaлій» виникло на основі лат. Juvenālis «Ювенал» (ім’я відомого римського поета-сатирика), що походить від прикметника juvenālis «юнацький, молодецький», juvеnis «молодий; молодий чоловік, юнак; молода жінка, дівчина», споріднених із псл. junъ, укр. ю́ний;
р. болг. Ювена́лий, бр. Ювена́лій, др. Ювеналии;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
Ювена́лій | білоруська |
Ювена́лий | болгарська |
Ювеналии | давньоруська |
Juvenālis «Ювенал» (ім’я відомого римського поета-сатирика) | латинська |
junъ | праслов’янська |
Ювена́лий | російська |
Ιὀυβενάλιος «Ювенaлій» | середньогрецька |
ю́ний | українська |
juvenālis «юнацький, молодецький» | ? |
juvеnis «молодий; молодий чоловік, юнак; молода жінка, дівчина» | ? |
ю́нга «підліток, що навчається на кораблі морської справи і виконує обов’язки матроса»
запозичене з голландської мови за російським посередництвом;
гол. jongen «хлопець; юнга» походить від jong «молодий», спорідненого з двн. (› нвн.), днн. дфриз. jung, дангл. geong, англ. young, дісл. ungr, гот. juggs, псл. junъ, укр. ю́ний;
р. бр. болг. ю́нга, п. junga, полаб. jungĕ (прикм.) «молодий»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
young | англійська |
ю́нга | білоруська |
ю́нга | болгарська |
jongen «хлопець; юнга» | голландська |
juggs | готська |
geong | давньоанглійська |
ungr | давньоісландська |
jung | давньонижньонімецька |
jung | давньофризька |
jungĕ «молодий» (прикм.) | полабська |
junga | польська |
junъ | праслов’янська |
ю́нга | російська |
ю́ний | українська |
jong «молодий» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України