ЮНГУ — ЕТИМОЛОГІЯ
ю́нга «підліток, що навчається на кораблі морської справи і виконує обов’язки матроса»
запозичене з голландської мови за російським посередництвом;
гол. jongen «хлопець; юнга» походить від jong «молодий», спорідненого з двн. (› нвн.), днн. дфриз. jung, дангл. geong, англ. young, дісл. ungr, гот. juggs, псл. junъ, укр. ю́ний;
р. бр. болг. ю́нга, п. junga, полаб. jungĕ (прикм.) «молодий»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| young | англійська |
| ю́нга | білоруська |
| ю́нга | болгарська |
| jongen «хлопець; юнга» | голландська |
| juggs | готська |
| geong | давньоанглійська |
| ungr | давньоісландська |
| jung | давньонижньонімецька |
| jung | давньофризька |
| jungĕ «молодий» (прикм.) | полабська |
| junga | польська |
| junъ | праслов’янська |
| ю́нга | російська |
| ю́ний | українська |
| jong «молодий» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України