ЮК — ЕТИМОЛОГІЯ
юк «в’юк»
запозичення з тюркських мов;
тур. дтюрк. чаг. алт. уйг. yük «вантаж, вага», тат. башк. йок «тс.» пов’язуються з уйг. jü «вантажити», jüt «підіймати вгору» (Räsänen Versuch 212);
р. вьюк, ст. юк, бр. ую́к, п. juki, болг. юк;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ючни́й
«в’ючний»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| yük «вантаж, вага» | алтайська |
| йок «тс.» | башкирська |
| ую́к | білоруська |
| юк | болгарська |
| yük «вантаж, вага» | давньотюркська |
| juki | польська |
| вьюк | російська |
| йок «тс.» | татарська |
| yük «вантаж, вага» | турецька |
| yük «вантаж, вага» | уйгурська |
| jü «вантажити» | уйгурська |
| yük «вантаж, вага» | чагатайська |
| jüt «підіймати вгору» | ? |
| юк | ? |
в'юк
запозичення з тюркських мов;
тур. дтюрк. чаг. алт. уйг. yük «вантаж, вага», тат. башк. йок, каз. жҮк, кирг. джҮк пов’язуються з уйг. jü «вантажити», jüt «підіймати вгору» (Räsänen Versuch 212);
виводяться також з дінд. ір. yugam «ярмо» (Menges Festschrift, Čyževśkyj 183) або з тох. A yuk «кінь» (Sköld 40);
р. вьюк, ст. юк, бр. ую́к, п. juki, болг. юк;
Фонетичні та словотвірні варіанти
в
в'юча́к
в'ю́чний
на вюки
(XVIII ст.)
юк
юч
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ую́к | білоруська |
| юк | болгарська |
| juki | польська |
| вьюк | російська |
| юк | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України