ЮЖ — ЕТИМОЛОГІЯ
юж «уже»
запозичення з польської мови;
п. już, ст. juże, [ju] етимологічно відповідає укр. уже́;
бр. [юж] «уже», др. юже, п. już, ст. juże, [ju], ч. již, [juž], вл. juž, нл. juž, južo, južor, полаб. jauz (‹ *juže) «тс.», схв. [jу̏p], ст. jȕre (‹ *juže) «як тільки; щойно, ледве; уже», слн. žå, ст. jur «уже», стсл. южє, оужє, цсл. ю «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ю
юже
южь
юзь
ю́йка
«тс.»
ю́кавці
«ті, що вживають діалектне слово ю (уже)»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
юж «уже» | білоруська |
juž | верхньолужицька |
юже | давньоруська |
juž | нижньолужицька |
južo | нижньолужицька |
južor | нижньолужицька |
jauz «тс.» (‹ *juže) | полабська |
już | польська |
już | польська |
cт. juże | польська |
p | сербохорватська |
žå «уже» | словенська |
cт. jur «уже» | словенська |
южє | старослов’янська |
уже́ | українська |
ju | українська |
juž | українська |
оужє | українська |
ю «тс.» | церковнослов’янська |
již | чеська |
juże | ? |
ju | ? |
jȕre «як тільки; щойно, ледве; уже» (‹ *juže) | ? |
уже́ (присл. і підсилювальна частка)
псл. juže;
складний прислівник, утворений з компонентів у- (‹ псл. ju-), спорідненого з лит. jaũ «уже», лтс. jàu «уже; адже; же», прус. jau «колись; після», двн. ju «вже; тепер; же», які зводяться до іє. *i̯ou (*i̯u), та частки же;
припускається етимологічний зв’язок першого компонента у- з псл. junъ, junъjь, звідки укр. ю́ний;
припускається також фонетичний збіг у східнослов’янських мовах двох давніх слів – псл. *ju že і псл. *u, спорідненого з гр. αὐ˜ «з іншого боку; знову-таки», лат. aut «або», гот. auk «адже; але» (Фасмер II 39, IV 151–152);
р. уже́, уж, [ужо́] «(коли-небудь) пізніше, потім», бр. ужо́, [ужэ́], др. уже «вже; ось уже; і; в такому разі», р.-цсл. ю «уже, тепер», нє ю «ще не», п. już, ч. již, už, [juž], слц. už, вл. juž (hižo), нл. juž (južo), полаб. jäuz, болг. уж, схв. [jу̏p], ст. jу̏pe, слн. užé, žé, стсл. южє, оужє, оу, нє оу;
Фонетичні та словотвірні варіанти
вже
уж
уже́нь
юж
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ужо́ | білоруська |
ужэ́ | білоруська |
уж | болгарська |
juž (hižo) | верхньолужицька |
auk «адже; але» | готська |
αὐ˜ «з іншого боку; знову-таки» | грецька |
ju «вже; тепер; же» | давньоверхньонімецька |
уже «вже; ось уже; і; в такому разі» | давньоруська |
*i̯ou (*i̯u) | індоєвропейська |
*i̯u | індоєвропейська |
aut «або» | латинська |
jàu «уже; адже; же» | латиська |
jaũ «уже» | литовська |
juž (južo) | нижньолужицька |
jäuz | полабська |
już | польська |
juže | праслов’янська |
junъ | праслов’янська |
*u | праслов’янська |
jau «колись; після» | прусська |
уже | російська |
уж | російська |
ужо́ «(коли-небудь) пізніше, потім» | російська |
ю «уже, тепер» | русько-церковнослов’янська |
нє ю «ще не» | русько-церковнослов’янська |
jу̏p | сербохорватська |
už | словацька |
užé | словенська |
žé | словенська |
junъjь | старослов’янська |
южє | старослов’янська |
оужє | старослов’янська |
оу | старослов’янська |
ю́ний | українська |
již | чеська |
už | чеська |
juž | чеська |
у- | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України