ЮВІЛЯРИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ювіле́й «річниця якоїсь знаменної події, життя й діяльності визначних осіб»«ювілей»«ювіляр»«тс.» (заст.)(заст.)(заст.)
запозичене з грецької мови, почасти (застаріле) через латинську (лат. jubilaeus);
сгр. ἰωβηλαĩος «ювілей», утворене від ἰουβηλαĩον (ἔτος) «ювілейний (рік)», походить з гебрайської мови;
гебр. i̯ōḇḗl «баран; баранячий ріг; веселощі, свято, ювілей» (початок кожного 50-го, ювілейного року, коли за стародавнім єврейським звичаєм у пам’ять виходу євреїв з Єгипту звільняли невільників, дарували борги тощо, оголошувався звуками баранячого рогу) утворене від кореня i̯-b-l «везти, вести» (пор. гебр. hōḇīˊl «(він) вів», i̯ǝḇūl «продукція (сільськогосподарська); урожай»);
р. болг. юбиле́й, бр. юбіле́й, п. jubileusz, ч. слц. jubileum, вл. нл. jubilej, м. jубилеj, схв. jубѝле̄j, слн. jubilåj;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ювіля́р
«ювіляр»
(заст.)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| юбіле́й | білоруська |
| юбиле́й | болгарська |
| jubilej | верхньолужицька |
| i̯ōḇḗl «баран; баранячий ріг; веселощі, свято, ювілей» (початок кожного 50-го, ювілейного року, коли за стародавнім єврейським звичаєм у пам’ять виходу євреїв з Єгипту звільняли невільників, дарували борги тощо, оголошувався звуками баранячого рогу) | гебрайська |
| jубилеj | македонська |
| jubilej | нижньолужицька |
| jubileusz | польська |
| юбиле́й | російська |
| j | сербохорватська |
| ἰωβηλαĩος «ювілей» | середньогрецька |
| jubileum | словацька |
| jubilåj | словенська |
| jubileum | чеська |
| i̯-b-l «везти, вести» (пор. гебр. hōḇīˊl «(він) вів», i̯ǝḇūl «продукція (сільськогосподарська); урожай») | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України