ЩОГЛИК — ЕТИМОЛОГІЯ
щи́голь «невеликий співочий птах із родини в’юркових з яскравим строкатим оперенням, Carduelis carduelis L.» (орн.)
псл. ščigъlь (ščigъlъ/ščьgъlь/ščьgъlъ) «тс.»;
звуконаслідувальне утворення (пор. н. tiglit, schtiglit як наслідування співу птаха);
проте не позбавлене вірогідності припущення (Machek ESJČ 576) про вторинний характер реконструйованого псл. *stegъlъ «щиголь» – трансформації якоїсь попередньої форми слова, спорідненої з лит. dagìlis «щиголь», лтс. dadzītis «тс.», (букв.) «будячник» (пор. лит. dagỹs «будяк»), оскільки щиглі охоче живляться насінням будяка;
р. щего́л (орн.) «щиголь», бр. шчыго́л, п. szczygieł, ч. слц. stehlík, вл. šćihlica, нл. šćigelс, болг. щи́глец, м. штиглец, схв. штùглӣц, ст. štiglić, слн. ščêgljec;
Фонетичні та словотвірні варіанти
штиглик
щи́глик
«тс.»
щигли́ха
щигля́
щигля́тник
що́глик
що́голь
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| шчыго́л | білоруська |
| щи́глец | болгарська |
| šćihlica | верхньолужицька |
| dadzītis «тс.» | латиська |
| dagìlis «щиголь» | литовська |
| штиглец | македонська |
| šćigelс | нижньолужицька |
| szczygieł | польська |
| ščigъlь «тс.» (ščigъlъ/ščьgъlь/ščьgъlъ) | праслов’янська |
| *stegъlъ «щиголь» | праслов’янська |
| щего́л «щиголь» (орн.) | російська |
| stehlík | словацька |
| ščêgljec | словенська |
| stehlík | чеська |
| štiglić | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України