ЩИТНЕ — ЕТИМОЛОГІЯ

щи́тний «затишний, безпечний; щільний; той, що щільно приходиться (про засуви)»

похідне від слова щит;
як семантичну паралель пор. укр. за́хистзахисни́й «захищений од вітру; затишний»;
бр. [шчы́тны] «щільний, добре укріплений; захищений від зовнішнього впливу атмосфери», слн. ščíten «захисний, запобіжний»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
шчы́тны «щільний, добре укріплений; захищений від зовнішнього впливу атмосфери» білоруська
ščíten «захисний, запобіжний» словенська
за́хист «захищений од вітру; затишний» українська
захисни́й «захищений од вітру; затишний» українська
щит ?
за́хист «захищений од вітру; затишний» ?
захисни́й «захищений од вітру; затишний» ?

щит «ручний предмет у давньому спорядженні воїна для запобігання ударів холодною зброєю; [гребінь стріхи на хаті; трикутний бік даху; вершок рослини Г; фронтон ЛЖит]»

псл. ščіtъ (‹ *skei̯-t-);
пов’язується з іє. *skei- «ділити, відмежовувати», *(s)kē˘i̯- «відділяти, краяти»;
споріднене з лит. skiẽtas «перекладина на бороні, бердо», лтс. šķiets «бердо», šķieta «грудна кістка в гусей», прус. scaytan «щит», ірл. scīath, кімр. ysgwyd, лат. scūtum (‹ *skeu-t-) «тс.»;
зіставлення з гот. skildus «щит» (Брандт РФВ 24, 193; Machek ESJČ 627), хоч у принципі можливе (Трубачев Этимология 1968, 250), потребує додаткової аргументації;
недостатньо обґрунтовані припущення (Шахматов AfSlPh 33, 92; Lehr-Spławiński RSl 18, 6) про кельтське походження слова;
сумнівним є пов’язання з дінд. kheṭa «щит», як і припущення про неіндоєвропейське походження слова (Machek ESJČ 627);
є думка (Brückner 546) про запозичення прус. staіtan «щит» з польської мови;
р. щит «щит (у прямому й переносному розуміннях)», бр. шчыт «щит; (архіт.) шпиль», др. щитъ «щит; захист», п. szczyt «верховина; ст. щит», ч. štít «щит», слц. štít «щит; вивіска; фронтон; верховина (гори)», вл. škit «щит; охорона, захист», нл. šćít «щит; захист; протекція», болг. щит «щит; (перен.) захист; [рухома частина в кузові воза]», м. штит «щит; (перен.) захист», схв. шти̑т «щит; абажур; козирок; парасолька», слн. ščít «щит», стсл. штитъ «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

защи́та «оборона, захист»
защити́ти «оборонити, захистити»
за́щи́ток «захист від вітру, захисток (у вигляді паркану або живоплоту)»
общи́тити «захистити»
щите́чниця «вид блощиці, Tetyra» (ент.)
щи́тик «частина тіла комахи; [покриття замка з отвором для ключа] Нед»
щити́ти «захищати»
щити́ще «стрімкий гірський хребет»
щиті́вка «Diaspidida» (ент.)
щиткови́й
щитни́й «затишний, безпечний; щільний»
щи́тник «Pentatomida; майстер, що виготовляє щити» (ент.)
щитова́ти «покривати, утворюючи гострий край, виступ»
щитови́й
щи́тчик «щитоноска Cassida L.» (ент.)
щіто́к «сідало, край горища, де сідають кури»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
шчыт «щит; (архіт.) шпиль» білоруська
щит «щит; (перен.) захист; [рухома частина в кузові воза]» болгарська
škit «щит; охорона, захист» верхньолужицька
skildus «щит» готська
kheṭa «щит» давньоіндійська
щитъ «щит; захист» давньоруська
*skei- «ділити, відмежовувати» індоєвропейська
scīath ірландська
ysgwyd кімрська
scūtum «тс.» (‹ *skeu-t-) латинська
šķiets «бердо» латиська
skiẽtas «перекладина на бороні, бердо» литовська
штит «щит; (перен.) захист» македонська
šćít «щит; захист; протекція» нижньолужицька
szczyt «верховина; ст. щит» польська
ščіtъ (‹ *skei̯-t-) праслов’янська
scaytan «щит» прусська
staіtan «щит» прусська
щит «щит (у прямому й переносному розуміннях)» російська
т «щит; абажур; козирок; парасолька» сербохорватська
štít «щит; вивіска; фронтон; верховина (гори)» словацька
ščít «щит» словенська
штитъ «тс.» старослов’янська
štít «щит» чеська
*(s)kē˘i̯- «відділяти, краяти» ?
šķieta «грудна кістка в гусей» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України