ЩИРИМ — ЕТИМОЛОГІЯ

псл. ščirъ;

припускається запозичення з двн. stir, stur «цикорій; шпинат», хоч це зіставлення пов’язане з певними фонетичними труднощами;

р. [щир] «переліска однорічна, Mercurialis annua L.; щириця хвостата, Amaranthus caudatus L.», п. szczyr «переліска однорічна, Mercurialis L.; щириця, Amaranthus L.», [szczer, szczerzyca] «тс.», ч. štír «переліска», вл. šćěr, нл. šćer, болг. щир «тс.», схв. штùр «щириця, Amaranthus L.; переліска однорічна, Mercurialis annuа L.», слн. ščír «щириця, Amaranthus L.»;

споріднене з гот. skеirs «ясний, явний», свн. schîr «чистий», н. schier «тс.», алб. hir «милість Божа», ірл. сír «чистий», можливо, також із гр. σϰίρον «біла парасолька (від сонця)»;

псл. [ščirъ] ‹ іє. *(s)kei̯r- «чистий; справжній»;

висловлювалася думка про спорідненість із широ́кий (Brückner 544);

припущення (Uhlenbeck AfSlPh 15, 492; Uhlenbeck 94; Torp 462) про германське походження слова малоймовірне;

бр. шчы́ры «щирий; [чистий, відкритий]», п. szczery, ст. szczyry «чистий; справжній; голий; щирий, одвертий», ч. čiró «чистий; прозорий», слц. číry «чистий; суцільний; справжній», нл. šćiry «чистий, справжній; щирий, простий», цсл. штиръ «цілий, незайманий»;

первісне значення, на думку Махека, який вважав корінь *(s)ker- варіантом кореня *skel- (скала́, щіли́на і под.), мало бути «відкриватися, як щілина, тріщина» (Machek ESJČ 627);

споріднене з двн. scёran «стригти; відокремлювати», лит. skìrti «відокремлювати, виділяти, розлучатися»;

псл. [ščiriti, šče-riti];

р. ще́рить «(про зуби) скалити, щирити; наїжачувати (шерсть, щетину)», бр. шчэ́рыць «вишкіряти (зуби); [вирячувати (очі)]», п. szczerzyć «(про зуби) щирити», ч. štířiti «щиритися, вишкірятися», [ščířit se] «щиритися», [čeřit], слц. cerit’, [šterit’], вл. šćěrić, нл. šćěriś «тс.», болг. (о)це́ря (зъби) «вищиряю (зуби)», м. цери се «вишкіряється», схв. це̏рити «щирити»;

очевидно, результат видозміни запозиченого рум. (молд.) oţărıˆˊ (a se) «розгніватися, дратуватися», яке зводиться до болг. оцеря «вищирити, оскалити (зуби)», спорідненого з укр. щи́рити;

припускається зв’язок з лат. stеrіlis «безплідний, яловий» (Machek ESJČS 515), з гр. στεĩρα «ялова тварина; безплідна жінка» (Skok III 415), можливе й субстратне дакійське походження, пор. алб. shtierё «тс.» (DLRM 839);

очевидно, запозичення з румунської мови;

рум. ştiră «ялова» (про тварин), рідше «безплідна» (про жінок) є словом нез’ясованого походження;

слц. [štira] «гермафродит», болг. щир (жін. р. щи́ра) «безплідний, бездітний; яловий», щири́ца «ялова тварина; (знев.) бездітна жінка», м. штирка «ялова», схв. шти̏ркиња «безплідна жінка»;

утворення, очевидно, споріднене зі щи́рити (див.);

утворення, похідне від щи́рий «справжній» (у розумінні «найкращий»);

назва мотивується тим, що білий гриб вважається найкращим із відомих їстівних грибів;

утворення, похідне від щи́рий «чистий, без домішок; справжній» (див.);

п. szczyr «підґрунтя», [szczérzec] «чисте поле, пустеля»;

псл. [ščuriti];

можливо, походить з іє. *(s)keu-r- «різати», що є паралеллю до іє. *(s)keu-l- «тс.», звідки псл. ščuliti, укр. щу́лити;

запропоновані зіставлення зi щи́рити (р. ще́рить) (Горяев 430) і з р. чур «межа» (Ильинский AfSlPh 32, 342; Черных II 437) непереконливі;

р. щу́рить «щулити (очі)», бр. [шчу́рыць] «тс.», п. szczurzyć «щулити (вуха)», [szczurzyć się] «надиматися, наїжачуватися (у гніві)», болг. щу́р(ав) «нерозумний, [який не бачить добре]» говірки Одещини;

псл. xariti «чистити, скребти»;

розглядається також як похідне від xarъjü «поганий» (ЭССЯ 8, 20) із псл. *(s)ker- «різати, краяти, дерти», звідки також кора́, шкі́ра, щи́рий (з первісним значенням «чистий») (Петлева Этимология 1968, 139);

пов’язується з іє. *kher- «скребти, терти» (Мельничук Мовозн. 1969/1, 30);

схв. ха̏рати, ст. харити «грабувати, спустошувати»;