ЩИПКИ — ЕТИМОЛОГІЯ

ку́славка «сікавиця, щипівка, Cobitis taenia L.» (іхт.)

пор. інші назви цієї риби: сікави́ця, [сіка́ч, сіку́нка, щіпавка], р. щипо́вка, [секун], бр. [щипавка, секач, секун], п. [siekierka], ч. слц. sekavec, болр. щипо́к, схв. seka, sekuš;
назва зумовлена наявністю у сікавиці рухливих підочних колючок, якими можна поколоти пальці (Сабанеев 505);
похідне утворення від куса́ти;
р. [куса́чка], слц. [kusak] «тс.»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
щипавка білоруська
секач білоруська
секун білоруська
siekierka польська
щипо́вка російська
куса́чка російська
seka сербохорватська
sekavec словацька
kusak «тс.» словацька
sekavec чеська
інші ?
сіка́ч ?
сіку́нка ?
щіпавка ?
секун ?
щипо́к ?
sekuš ?
куса́ти ?

щипа́ти «сильно затискувати, защемляти пальцями, дзьобом і т. ін. шкіру тіла; діючи, впливаючи на що-небудь, викликати в когось відчуття болю»

псл. ščipati «тс.» ‹ іє. *skei̯(p)-/skoip-/skip- «різати, відокремлювати»;
споріднене з лит. skiẽpti «відокремлювати, робити отвір», skỹpata «невеликий шматочок, крихта», лтс. šķibît «щипати», šķîpsna «пасмо, пучок; щіпка, пучка», šķipsta, šķipuôsts, šķīpstiņš «тс.», а також зі щепи́ти, щепта́;
р. щипа́ть, бр. шчыпа́ць, п. szczypać, ч. štípati, слц. štípat’, вл. šćipać, нл. šćipaś, болг. щи́пя «щипаю», м. штипе «щипає», схв. штùпати, слн. ščípati «щипати; щеміти», цсл. штипати «щипати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

за́щіпка
прищибну́ти «затиснути»
прищибну́ти «затиснути»
при́щіпка
у́щипка «шкода; ущипливе слово»
ущи́пли́вий
у́щіп «щипок, ущипливе слово»
ущі́пок «тс.»
щи́па «скіпка, тріска; клішня рака»
щипави́ця «щипавка звичайна, Forficula auricularia L.» (ент.)
щи́павка «Forficula auricularia L.» (ент.)
щипа́к «хворобливий наріст у роті; (ент.) щипавка звичайна, Forficula auricularia L.; (ент.) турун, Carabus thoms.»
щи́палка «щипавка» (ент.)
щипа́ло «клішня рака»
щипа́льний
щи́пальці «щелепи в комах»
щи́панка «особливий вид мережок»
щипа́тий «той, що щипає»
щипе́ць «костриця Беккера, Festuca ovina var. beckeri Schmalh.» (бот.)
щипиця «щипавка» (ент.)
щи́пка «щипання; невеличка кількість чогось»
щи́плик «вид скорпіона, Chelifer» (зоол.)
щипля́к «щипавка» (ент.)
щипо́к
щипу́н «той, хто щипле»
щипу́чий
щи́пці
щи́пчик «щипавка звичайна» (ент.)
щі́павка «тс.» (ент.)
щі́пка «рогач, рогатий жук» (ент.)
щіплячо́к «щипавка звичайна» (ент.)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
шчыпа́ць білоруська
щи́пя «щипаю» болгарська
šćipać верхньолужицька
šķibît «щипати» латиська
skiẽpti «відокремлювати, робити отвір» литовська
штипе «щипає» македонська
šćipaś нижньолужицька
szczypać польська
ščipati «тс.» праслов’янська
щипа́ть російська
штùпати сербохорватська
štípat' словацька
ščípati «щипати; щеміти» словенська
штипати «щипати» церковнослов’янська
štípati чеська
*skei̯(p)-/skoip-/skip- «різати, відокремлювати» ?
skỹpata «невеликий шматочок, крихта» ?
šķîpsna «пасмо, пучок; щіпка, пучка» ?
šķipsta ?
šķipuôsts ?
šķīpstiņš «тс.» ?
щепи́ти ?
щепта́ ?

щипо́вка «Cobitis» (іхт.)

похідне утворення від щипа́ти;
назва мотивується легкими щипками, які робить риба, стикаючись з людиною;
р. щипо́вка, болг. щипо́к «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

щи́павка «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
щипо́к «тс.» болгарська
щипо́вка російська
щипа́ти ?

щі́пка «пучка (невелика кількість чогось, узята трьома пальцями)»

отже, первісне значення слова «те, що вщипується (береться пучками)»;
фонетичний варіант первісного *щи́пка (пор. укр. щи́почка «шматочок; крихітка»), похідного від щипа́ти;
п. ст. szczypka «пучка, щіпка», ч. štipka, štipec, слц. štipka «тс.», вл. šćipka «пучка (тютюну)», нл. šćipka «пучка, щіпка», болг. щи́пка «щіпка; прищіпка; заколка»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
щи́пка «щіпка; прищіпка; заколка» болгарська
šćipka «пучка (тютюну)» верхньолужицька
šćipka «пучка, щіпка» нижньолужицька
szczypka «пучка, щіпка» польська
štipka «тс.» словацька
štipka чеська
štipec чеська
слова «те, що вщипується (береться пучками)» ?
*щи́пка (пор. укр. щи́почка «шматочок; крихітка») ?
щипа́ти ?
szczypka «пучка, щіпка» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України