ЩИПАК — ЕТИМОЛОГІЯ

щипа́ти «сильно затискувати, защемляти пальцями, дзьобом і т. ін. шкіру тіла; діючи, впливаючи на що-небудь, викликати в когось відчуття болю»

псл. ščipati «тс.» ‹ іє. *skei̯(p)-/skoip-/skip- «різати, відокремлювати»;
споріднене з лит. skiẽpti «відокремлювати, робити отвір», skỹpata «невеликий шматочок, крихта», лтс. šķibît «щипати», šķîpsna «пасмо, пучок; щіпка, пучка», šķipsta, šķipuôsts, šķīpstiņš «тс.», а також зі щепи́ти, щепта́;
р. щипа́ть, бр. шчыпа́ць, п. szczypać, ч. štípati, слц. štípat’, вл. šćipać, нл. šćipaś, болг. щи́пя «щипаю», м. штипе «щипає», схв. штùпати, слн. ščípati «щипати; щеміти», цсл. штипати «щипати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

за́щіпка
прищибну́ти «затиснути»
прищибну́ти «затиснути»
при́щіпка
у́щипка «шкода; ущипливе слово»
ущи́пли́вий
у́щіп «щипок, ущипливе слово»
ущі́пок «тс.»
щи́па «скіпка, тріска; клішня рака»
щипави́ця «щипавка звичайна, Forficula auricularia L.» (ент.)
щи́павка «Forficula auricularia L.» (ент.)
щипа́к «хворобливий наріст у роті; (ент.) щипавка звичайна, Forficula auricularia L.; (ент.) турун, Carabus thoms.»
щи́палка «щипавка» (ент.)
щипа́ло «клішня рака»
щипа́льний
щи́пальці «щелепи в комах»
щи́панка «особливий вид мережок»
щипа́тий «той, що щипає»
щипе́ць «костриця Беккера, Festuca ovina var. beckeri Schmalh.» (бот.)
щипиця «щипавка» (ент.)
щи́пка «щипання; невеличка кількість чогось»
щи́плик «вид скорпіона, Chelifer» (зоол.)
щипля́к «щипавка» (ент.)
щипо́к
щипу́н «той, хто щипле»
щипу́чий
щи́пці
щи́пчик «щипавка звичайна» (ент.)
щі́павка «тс.» (ент.)
щі́пка «рогач, рогатий жук» (ент.)
щіплячо́к «щипавка звичайна» (ент.)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
шчыпа́ць білоруська
щи́пя «щипаю» болгарська
šćipać верхньолужицька
šķibît «щипати» латиська
skiẽpti «відокремлювати, робити отвір» литовська
штипе «щипає» македонська
šćipaś нижньолужицька
szczypać польська
ščipati «тс.» праслов’янська
щипа́ть російська
штùпати сербохорватська
štípat' словацька
ščípati «щипати; щеміти» словенська
штипати «щипати» церковнослов’янська
štípati чеська
*skei̯(p)-/skoip-/skip- «різати, відокремлювати» ?
skỹpata «невеликий шматочок, крихта» ?
šķîpsna «пасмо, пучок; щіпка, пучка» ?
šķipsta ?
šķipuôsts ?
šķīpstiņš «тс.» ?
щепи́ти ?
щепта́ ?

щепи́ти «прищеплювати (дерева, віспу тощо)»

[щіпа́рня] «заклад, що займається щепленням віспи», [щіп’є́р] «лікар, що прищеплює віспу» Нед, [щіп’я́р] «тс.» ВеЗа, [щіпни́й] «такий, що може бути розщеплений» Нед, відщепе́нець, відщепе́нство, [відщі́пок] «шматочок, уламок, скалка», за́щіпка, [нащи́па́ти] «наскіпати» Ж, о́дщеп «відокремленість, відірваність» Ж, одще́пність «тс.» Ж, [още́пина] «балки; балка, що зв’язує крокви» Ж, [о́щіп] «спис» Ж, [о́щіпка] «скіпка, тріска» Ж, [прища́пити] «прищикнути, придавити», [переще́плювати] «щепити заново; врізатися (у чиїсь землі, володіння)», [переще́па] «той, чия земля перещеплювала інші (врізалася в них)», [переще́пина] «те, що відокремлює: переліг між двома ланами; струмок» Нед, підще́па, прище́п «прищепа» Бі, прище́па, прище́пка «прищіпка (для білизни)», прище́плюваність, при́щі́пка «прище́пка СУМ; [латка на чоботі Нед]», прище́плюваний, прищепни́й, [розче́па] «шматок дерева, розколотий на кінці» Нед, [ро́зщеп] «розколина» Нед;
псл. ščepiti ‹ іє. *(s)kep-;
споріднене з лит. skẽpsnė «шматок, клапоть», лтс. šķẽpele «уламок, скалка», šķè̦ps «cпис», гр. σϰέπαρνος, -ον «сокира», σϰάπτω «рию, рублю», двн. skaft «держак; спис»;
той самий корінь з іншими ступенями вокалізму виступає у словах скіпа́ти, [щепта́] «щіпка, пучка», щипа́ти;
р. щепа́ть «скіпати, розколювати», щепи́ть «тс.», бр. шчапа́ць «скіпати», прышчапі́ць «прищепити», др. щьпа «уламок дерева, скіпка», щьпениi «ущерб місяця», щьпъ (щьпь) «тс.», п. szczepać «cкіпати, розколювати», ч. štěpiti «тс.; (хім.) розкладати», štěpovati «прищеплювати (дерева)», слц. štiepit’ «скіпати», štepit’ «щепити», вл. šćěpić «скіпати; щепити», нл. šćěpiś «тс.», полаб. step’ă (‹ *ščepaje) «скіпає, розколює», схв. oštepak «стружка», слн. ščèp «скіпка», ščépа «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

щапи́ти «щепити»
щеп «щепа (молоде дерево)»
ще́па «молоде дерево, прищепа»
щепа́р «лікар, що робить щеплення»
щепи «скріплені у формі чотирикутника дерев’яні балки, які кладуться поверх ушул» (мн.)
щепи́на «балка, що зв’язує знизу крокви»
щепі́й «(віспо)щепій»
щепі́льник
щепу́н «тс.»
щи́па «скіпка»
щипаки «шрами після щеплення» (мн.)
щіпа «щепа (молоде щеплене деревце)»
щіпар «лікар, що щепить віспу»
щі́пка «скіпка, тріска»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
шчапа́ць «скіпати» білоруська
šćěpić «скіпати; щепити» верхньолужицька
σϰέπαρνος грецька
skaft «держак; спис» давньоверхньонімецька
щьпа «уламок дерева, скіпка» давньоруська
*(s)kep- індоєвропейська
šķẽpele «уламок, скалка» латиська
skẽpsnė «шматок, клапоть» литовська
šćěpiś «тс.» нижньолужицька
step'ă «скіпає, розколює» (‹ *ščepaje) полабська
szczepać «cкіпати, розколювати» польська
ščepiti праслов’янська
щепа́ть «скіпати, розколювати» російська
oštepak «стружка» сербохорватська
štiepit' «скіпати»«щепити» словацька
štepit' «скіпати»«щепити» словацька
ščèp «скіпка»«тс.» словенська
ščépа «скіпка»«тс.» словенська
щепи́ть «тс.» українська
прышчапі́ць «прищепити» українська
щьпениi «ущерб місяця» українська
щьпъ «тс.» (щьпь) українська
štěpiti «тс.; (хім.) розкладати»«прищеплювати (дерева)» чеська
štěpovati «тс.; (хім.) розкладати»«прищеплювати (дерева)» чеська
šķè̦ps «cпис» ?
-ον «сокира» ?
σϰάπτω «рию, рублю» ?
скіпа́ти ?
щепта́ «щіпка, пучка» ?
щипа́ти ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України