ЩИКОЛОТКА — ЕТИМОЛОГІЯ
щи́колотка «кісточка»
псл. [*ščikokoltъka];
неясне;
зіставлення з р. лоды́га «кісточка» (Горяев 429), з лат. ciccum «cерцевина плода з насінням» (Горяев 430), що походить від гр. ϰίϰϰος «тс.», яке також вважають запозиченим (Walde–Hofm. I 241; Boisaсq 454; Ernout–Meillet 212), а також з р. щеко́лда сумнівні;
розглядалося як фонетичний варіант р. [чика́лка] (від чи́кать «бити палицею»);
р. щи́колотка, (заст.) щи́колоток, (розм.) щи́колка, бр. шчы́калатка;
Фонетичні та словотвірні варіанти
чи́колодок
чи́колонок
«тс.»
чи́колоток
«кісточка, щиколотка; колінний суглоб, коліно»
щи́колодка
щи́колоток
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
шчы́калатка | білоруська |
ϰίϰϰος «тс.» | грецька |
ciccum «cерцевина плода з насінням» | латинська |
*ščikokoltъka | праслов’янська |
лоды́га «кісточка» | російська |
щеко́лда | російська |
чика́лка (від чи́кать «бити палицею») | російська |
щи́колотка (заст.)(розм.) | російська |
чи́колонок «кісточка, щиколотка; коліно»
не зовсім ясне;
можливо, пов’язане з колі́но, щи́колотка (див.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
чи́колодок
чи́колоток
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
колі́но | ? |
щи́колотка | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України