ЩИКАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
щи́кати «ковтати, хлипати; гикати (видавати уривчасті звуки, спричинені спазматичними рухами грудочеревного м’яза)»
псл. [ščьkati, ščuc’ati] є звуконаслідувальними утвореннями;
р. щика́ть «щипати», бр. шчыка́ць «тс.», п. czkаć «гикати», [szczkać] «тс.», czknąć «гикнути», ст. szczknąć «тс.», ч. štkáti «гикати», слц. štkat’ «ридати, голосно плакати, голосити», вл. šćukać «тс.», м. штука «гикає», схв. шту̏цати «гикати», шту̏кавица «гикавка»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
чи́кавка
«гикавка»
щи́кавка
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| шчыка́ць «тс.» | білоруська |
| šćukać «тс.» | верхньолужицька |
| штука «гикає» | македонська |
| czkаć «гикати» | польська |
| ščьkati | праслов’янська |
| ščuc'ati | праслов’янська |
| щика́ть «щипати» | російська |
| štkat' «ридати, голосно плакати, голосити» | словацька |
| szczkać «тс.»«гикнути» | українська |
| czknąć «тс.»«гикнути» | українська |
| кавица «гикавка» | українська |
| štkáti «гикати» | чеська |
| szczknąć «тс.» | ? |
щикні́ти «бути скупим»
утворення, можливо, споріднене з щи́кати «ковтати; хлипати, гикати»;
пор. у семантичному плані глита́й від глита́ти;
пор. також фонетично й семантично близьке до [щі́кніти] «злидарювати», [цкні́ти] «терпіти злидні» O;
Фонетичні та словотвірні варіанти
щі́кніти
«бути скупим; злидарювати»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| цкні́ти «терпіти злидні» | українська |
| щи́кати «ковтати; хлипати, гикати» | ? |
| у | ? |
| щі́кніти «злидарювати» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України