ЩЕМ — ЕТИМОЛОГІЯ
щемі́ти «боліти, нити»
псл. sčeměti, sčemiti (‹ *skeměti, *skemiti) пов’язане чергуванням голосних у корені з псл. *skom-, що виступає в укр. оско́ма, ско́мина;
неприйнятне виведення слова від тат. чеме́т «щипати» (Горяев 429);
р. щеми́ть, бр. шчыме́ць, п. ст. szczemić «стискати», слн. ščeméti «викликати сильний біль; пекти»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
щем
щеми́ти
щемли́вий
щемля́чий
щімки́й
щімли́вий
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| шчыме́ць | білоруська |
| szczemić «стискати» | польська |
| sčeměti | праслов’янська |
| *skom- | праслов’янська |
| щеми́ть | російська |
| ščeméti «викликати сильний біль; пекти» | словенська |
| чеме́т «щипати» | татарська |
| оско́ма | українська |
| sčemiti (‹ *skeměti, *skemiti) | ? |
| ско́мина | ? |
| szczemić «стискати» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України