ЩЕЗАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
щеза́ти «зникати»
продовження др. исчезати, (исчезнути), пов’язане з че́знути «зникати» (пор. стсл. чєзнѫти «тс.»);
р. исчеза́ть, др. исчазати, ищазати, исчезати, ищезати, исчезнути, п. ст. szczezać, szczeznąć, szczeznięcie, болг. изче́звам «зникаю», м. исчезнува «зникає», схв. ишчеза́вати «зникати», цсл. исчєзати, стсл. исчазати;
Фонетичні та словотвірні варіанти
защези́ти
«загубити»
изчеза
«привид, мара»
щеза́к
«чорт»
ще́злий
«зниклий»
ще́зник
«тс.»
щезу́н
«злий дух»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| изче́звам «зникаю» | болгарська |
| исчезати | давньоруська |
| исчазати | давньоруська |
| исчезнува «зникає» | македонська |
| szczezać | польська |
| szczeznąć | польська |
| szczeznięcie | польська |
| исчеза́ть | російська |
| ишчеза́вати «зникати» | сербохорватська |
| исчазати | старослов’янська |
| ищазати | українська |
| исчезати | українська |
| ищезати | українська |
| исчезнути | українська |
| исчєзати | церковнослов’янська |
| че́знути «зникати» (пор. стсл. чєзнѫти «тс.») | ? |
| szczezać | ? |
| szczeznąć | ? |
| szczeznięcie | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України