ЩЕДРЕ — ЕТИМОЛОГІЯ

ще́дрий «який охоче ділиться своїм майном, коштами і т. ін., не шкодує витратити щонебудь»

псл. ščedrъ ‹ іє. *(s)ked- «розколювати, розривати»;
споріднене з лит. skedérlа, skederva «скалка, скабка», лтс. šķe̦dē̦rns «невеликий шматочок дерева, тріска», гр. σϰεδάννῡμι «розколюю; розсіюю, розкидаю», алб. tshanj, tshaj «розколюю; розкриваю; орю», лат. scindula, scandula «ґонта, дранка» (розвиток значення: «розколюю» → «розкидаю» → «роздаю» – ще́дрий «той, хто багато роздає»);
менш переконливе пов’язання (Lewy IF 32, 159) з гр. σϰεϑρός «убогий; точний», нвн. schitter, schütter «вільний, тонкий»;
р. ще́дрый «щедрий», бр. шчо́дры, др. щедрыи «милосердий; щедрий», щедръ, п. szczodry, ч. štědró, слц. štеdró, вл. šćedry, нл. šćodry, болг. щедръ, м. штедар, схв. штедар «тс.», стсл. штєдръ «співчутливий, милосердий»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

розще́дритися
чедрі́вка «щедрівка»
чедрова́ти «щедрувати»
щадра́к «колядник»
ща́дрий (у словосполученні Ща́дрий ве́чір «Щедрий вечір»)
щандрова́ти
щедра́ «назва щедрівки»
щедра́к «колядник»
щедре́ць «той, хто щедро дає»
ще́дрик (у приспіві ще́дрик-ве́дрик, яким починається щедрівка)
щедриня́ «щедрість; щедра людина»
ще́дрити «щедро давати»
щедрі́вка «пісня, яку співали увечері 31 грудня, зустрічаючи Новий рік»
щедрі́вник «той, хто співає щедрівку»
щедрівча́ний «стосовний щедрівок»
ще́дрість
щедро́та
щедро́тний «щедрий»
щедрува́льник «той, хто співає щедрівку»
щедрува́ти
щедру́ха «щедра» (щедру́ха-ве́сна)
щендрува́ти «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
tshanj албанська
шчо́дры білоруська
щедръ болгарська
šćedry верхньолужицька
σϰεδάννῡμι «розколюю; розсіюю, розкидаю» грецька
σϰεϑρός «убогий; точний» грецька
щедрыи «милосердий; щедрий» давньоруська
*(s)ked- «розколювати, розривати» індоєвропейська
scindula латинська
šķe̦dē̦rns «невеликий шматочок дерева, тріска» латиська
skedérlа литовська
штедар македонська
šćodry нижньолужицька
schitter нововерхньонімецька
szczodry польська
ščedrъ праслов’янська
ще́дрый «щедрий» російська
штедар «тс.» сербохорватська
štеdró словацька
штєдръ «співчутливий, милосердий» старослов’янська
щедръ українська
štědró чеська
skederva «скалка, скабка» ?
tshaj «розколюю; розкриваю; орю» ?
scandula «ґонта, дранка» (розвиток значення: «розколюю» → «розкидаю» → «роздаю» -- ще́дрий «той, хто багато роздає») ?
schütter «вільний, тонкий» ?

щади́ти «берегти; заощаджувати»

іє. *skend-/skond-;
малоймовірне зближення (Mikl. EW 298; Преобр. ІІ 313–314, IІ, вып. последний 113–114) з псл. ščedrъ, укр. ще́дрий;
первісне значення слова, очевидно, було «берегти, бути ощадливим»;
споріднене з ав. sčindayeiti «ламає», skǝnda- «розлам; недуга», а також, мабуть, з англ. scant «обмежувати, бути скупим; скупий, ощадний» і дірл. (air)cess- «щадити, зглядатися (над кимось)»;
пов’язане чергуванням голосних зі *skǫd- (укр. ску́дни́й);
псл. ščęditi (‹ *skęditi);
р. щади́ть «щадити, берегти», бр. [шчадзі́цца] «скупитися, жити ощадно», др. щадѣти «берегти, щадити; жалувати; скупитися; громадити, збирати; готувати», п. szczędzić «щадити, жаліти; (лише із запереченням) не шкодувати; (ст.) стерегти, берегти, захищати», ч. [(мор.) оšt’ádati se] «соромитися, бути несміливим», слц. št’adit’ «нагромаджувати, заощаджувати, економити», вл. šćedźić «щадити», болг. щадя́ «щаджу, бережу», м. штеди «економить, заощаджує; щадить», схв. ште́дети «щадити; берегти, заощаджувати, економити», слн. štéditi «тс.», цсл. штѧдѣти «щадити, берегти»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

заоща́дження
заоща́дити
непоща́да «нещадність, суворість»
непоща́дний «нещадний»
нещади́м «нізчимний борщ»
нещади́м «пісна юшка»
нещади́мий «ні на що не здатний, нічого не вартий»
неща́дний
оща́да «ощадливість»
ощаджа́ти
оща́дливий
оща́дний
о́ща́док «заощадження; решта, залишок; ощадливість; пощада»
щадли́вий «ощадний, ощадливий»
ща́дний «тс.»
щадни́ця «ощадна каса»
щадни́чий «ощадний (напр., щодо каси)»
ща́док «майно, багатство»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
sčindayeiti «ламає» авестійська
scant «обмежувати, бути скупим; скупий, ощадний» англійська
шчадзі́цца «скупитися, жити ощадно» білоруська
щадя́ «щаджу, бережу» болгарська
šćedźić «щадити» верхньолужицька
щадѣти «берегти, щадити; жалувати; скупитися; громадити, збирати; готувати» давньоруська
*skend-/skond- індоєвропейська
штеди «економить, заощаджує; щадить» македонська
szczędzić «щадити, жаліти; (лише із запереченням) не шкодувати; (ст.) стерегти, берегти, захищати» польська
ščedrъ праслов’янська
ščęditi (‹ *skęditi) праслов’янська
щади́ть «щадити, берегти» російська
ште́дети «щадити; берегти, заощаджувати, економити» сербохорватська
št'adit' «нагромаджувати, заощаджувати, економити» словацька
štéditi «тс.» словенська
ще́дрий українська
штѧдѣти «щадити, берегти» церковнослов’янська
оšt'ádati se «соромитися, бути несміливим» (мор.) чеська
було «берегти, бути ощадливим» ?
skǝnda- «розлам; недуга» ?
*skǫd- (укр. ску́дни́й) ?

щедрене́ць «(зіновать) золотий дощ, (Сytisus) Laburnum L.» (бот.)

[щедринець] (бот.) «Cytisus nigricans L.» Mak;
псл. [ščedr(ьn)ьcь] є похідним від прикметника ščedrь, укр. ще́дрий;
назва мотивується великою кількістю квітів, що зібрані у вигляді звислих додолу довгих грон;
р. [щедрене́ц] (бот.) «(зіновать) золотий дощ, (Cytisus) Laburnum L.», п. szczоdrzeniec, szczodrzenica, ч. štědřenec, слц. štedrec «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

щодринець «зіновать, дереза, Cytisus ruthenicus Fisch.» (бот.)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
szczоdrzeniec польська
szczodrzenica польська
ščedr(ьn)ьcь праслов’янська
štedrec «тс.» словацька
ще́дрий українська
štědřenec чеська
щедрене́ц «(зіновать) золотий дощ, (Cytisus) Laburnum L.» (бот.) ?

ще́дрик «сонечко, Coccinella L.» (ент.)

похідне утворення від ще́дрий, що пояснюється наявністю іншої назви сонечка бе́дрик, співзвучного з ве́дрик і ще́дрик (пор. у щедрівках ще́дрик-ве́дрик);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ще́дрий ?
бе́дрик ?
ве́дрик (пор. у щедрівках ще́дрик-ве́дрик) ?
ще́дрик (пор. у щедрівках ще́дрик-ве́дрик) ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України