ЩАВЛЕВИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
ща́ва́ «щавель, Rumex L.; кисла рідина, зварена з молочної сироватки або хлібного квасу, хлібних зерен, сухарів і галуну для підготовки вовняної пряжі до фарбування; кислі мінеральні води» (бот.)
псл. sъčava (‹ *sъkěva, *sъkjava);
суфіксальне утворення від кореня *sъk-, варіанта кореня *sek-, наявного (з іншим вокалізмом) у псл. sokъ, укр. сік, псл. *sękаti, укр. ся́ка́ти;
не виключене й інше походження слова, пояснюваного (Schuster-Šewc 1413) як продовження іє. *skēu̯- ‹ *sē˘k- «різати, сікти», наявного в лат. secо «січу, ріжу», псл. *sěkti, укр. сі́кти́, отже, «різкий на смак сік; рослина з різким, гострим соком»;
розглядалося як пов’язане з р. щи «рідка страва» (Черных II 429);
малоймовірні зближення з дінд. churikā (‹ *sk̂hurikā) (Loewenthal ZfSlPh 8, 129) або з ки́слий (р. ки́слый), квас (Преобр. IІ, вып. последний 113);
р. щаве́ль (бот.) «Rumex L.», бр. шча́ўе «тс.», др. щавьныи «кислий (?)», п. szczaw (бот.) «щавель», [szczawa] «тс.; кисла мінеральна вода», ч. št’ava «сік», št’avel (бот.) «квасениця, Oxalis L.», слц. št’ava «сік; підлива», št’avel «(бот.) щавель», вл. šćehel (‹ *šćewjel) (бот.) «щавель горобиний, Rumex acetosella L.», нл. šćaw «тс.», болг. ща́ва «дубитель, дубильна кислота», м. шта́ва, штавина «тс.», штавеj «щавель», схв. шта̏ва «дубіння; дубильна кислота», шта̏вина «дубильна кислота», шта́валь «щавель», слн. ščávje «бур’ян», ščávelj «щавель», [ščav], цсл. штавъ «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
оща́вистий
«прокислий, кислий (переважно про хліб)»
шєва
«щавель кучерявий, Rumex сrispus L.»
(бот.)
щiвни́к
«тс.»
щав
«щавель, Rumex L.»
(бот.)
щав'я́н
«назва рослини»
щаве́й
«тс.»
щаве́ль
«Rumex L.»
ща́вельний
«щавлевий»
щаві́й
«тс.»
щаві́йниця
«совка щавлева, Triphaena pronuba L.»
(ент.)
ща́вка
«щавель, Rumex L.»
(бот.)
щавле́вий
щавни́к
«тс.»
щаву́х
«квасениця звичайна, Oxalis acetosella L.»
(бот.)
ща́лка
«щавель, Rumex L.»
(бот.)
щеве́ль
щеві́й
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| шча́ўе «тс.» | білоруська |
| ща́ва «дубитель, дубильна кислота» | болгарська |
| šćehel «щавель горобиний, Rumex acetosella L.» (‹ *šćewjel)(бот.) | верхньолужицька |
| churikā (‹ *sk̂hurikā)(Loewenthal ZfSlPh 8, 129)(р. ки́слый) | давньоіндійська |
| щавьныи «кислий (?)» | давньоруська |
| *skēu̯- ‹ *sē˘k- «різати, сікти» | індоєвропейська |
| secо «січу, ріжу» | латинська |
| шта́ва | македонська |
| šćaw «тс.» | нижньолужицька |
| szczaw «щавель» (бот.) | польська |
| sъčava (‹ *sъkěva, *sъkjava) | праслов’янська |
| sokъ | праслов’янська |
| *sękаti | праслов’янська |
| *sěkti | праслов’янська |
| щи «рідка страва» | російська |
| щаве́ль «Rumex L.» (бот.) | російська |
| ва «дубіння; дубильна кислота» | сербохорватська |
| št'ava «сік; підлива»«(бот.) щавель» | словацька |
| št'avel «сік; підлива»«(бот.) щавель» | словацька |
| ščávje «бур’ян»«щавель» | словенська |
| ščávelj «бур’ян»«щавель» | словенська |
| сік | українська |
| ся́ка́ти | українська |
| сі́кти́ | українська |
| szczawa «тс.; кисла мінеральна вода» | українська |
| штавина «тс.» | українська |
| штавеj «щавель» | українська |
| вина «дубильна кислота» | українська |
| шта́валь «щавель» | українська |
| ščav | українська |
| штавъ «тс.» | церковнослов’янська |
| št'ava «сік»«квасениця, Oxalis L.» (бот.) | чеська |
| št'avel «сік»«квасениця, Oxalis L.» (бот.) | чеська |
| *sъk- | ? |
| *sek- | ? |
| квас | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України