ЩАБЕЛЬ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
щабе́ль «поперечка в драбині, у полудрабку»
псл. [*ščebьlь];
зіставлялося з лит. skebérda «уламки», лтс. skabarda «тс.», лат. sсobis «опилки», укр. скобли́ти, які зводяться до іє. *skabh- «вирізати», отже, первісне значення слова «щось вирізане», а також «щось нарізане, наскоблене»;
припускалася спорідненість з р. шта́бель (Фасмер IV 476), щебло́ «тріска» (Brückner 542);
п. szczebel «щабель; [стебло; держак]», ч. štebel «щабель», слц. štebel’, [stebel’] «тс.», вл. štela «щабель; спиця (в колесі)», štel «щабель»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
щабли́на
щаблюва́тий
«худий такий, що видно ребра»
щабля́стий
«такий, що має щаблі»
щебе́ль
«тс.»
щебельча́стий
(щебельча́сті но́ги «цибаті ноги»)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| štela «щабель; спиця (в колесі)»«щабель» | верхньолужицька |
| štel «щабель; спиця (в колесі)»«щабель» | верхньолужицька |
| *skabh- «вирізати» | індоєвропейська |
| sсobis «опилки» | латинська |
| skabarda «тс.» | латиська |
| skebérda «уламки» | литовська |
| szczebel «щабель; [стебло; держак]» | польська |
| *ščebьlь | праслов’янська |
| шта́бель | російська |
| štebel' | словацька |
| скобли́ти | українська |
| stebel' «тс.» | українська |
| štebel «щабель» | чеська |
| слова «щось вирізане» | ? |
| також «щось нарізане, наскоблене» | ? |
| щебло́ «тріска» | ? |
щеблюва́ти «прикріплювати до полотна рибальської сітки верхні й нижні її частини»
не зовсім ясне;
можливо, похідне утворення від щабе́ль (див.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
щебльо́вка
«прикріплювання до полотна сітки верхніх і нижніх її частин»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| щабе́ль | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України