ШІСТСОТ — ЕТИМОЛОГІЯ
шістсо́т
псл. šestь sъtъ «шість сотень» – словосполучення з числівників šestь «шість» і sъtо «сто» у формі род. в. множини;
р. шестьсо́т, бр. шэсцьсо́т, др. шестьсътъ, п. sześćset, ч. šest set, слц. šest’sto, вл. šěsć stow, нл. šesć stow, болг. шестсто́тин, м. шестотини, схв. ше̑стсто̄, ше̑ст сто̏тӣна̄, слн. šéststo, цсл. шєстосътыи «шестисотий»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| шэсцьсо́т | білоруська |
| шестсто́тин | болгарська |
| šěsć stow | верхньолужицька |
| шестьсътъ | давньоруська |
| шестотини | македонська |
| šesć stow | нижньолужицька |
| sześćset | польська |
| šestь sъtъ «шість сотень»«шість»«сто» | праслов’янська |
| šestь «шість» | праслов’янська |
| sъtо «сто» | праслов’янська |
| шестьсо́т | російська |
| ше̑стсто̄ | сербохорватська |
| ше̑ст | сербохорватська |
| сто̏тӣна̄ | сербохорватська |
| šest'sto | словацька |
| šéststo | словенська |
| шєстосътыи «шестисотий» | церковнослов’янська |
| šest set | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України