ШУРЯК — ЕТИМОЛОГІЯ

псл. *prask(j)urъ «прапрадід», пов’язане, очевидно, зі svekrъ «свекор»;

споріднене з лит. prakūrėˊjas «родоначальник»;

іє. *(s)keur-, *(s)kur-;

помилкове пов’язання з р. укр. шу́рин «брат жінки», укр. шуря́к «тс.» (Младенов 696; Горяев 427), з р. чур (меня) «цур (мене)» (Никольский ФЗ 1891, 4–5, 11; Желтов ФЗ, 1876, 4, 37), з п. szczury «худий», szczur «щур, пацюк» (Brückner 545);

р. пра́щур «пращур», бр. пра́шчур «тс.», др. пращуръ «прапрадід; праправнук», пращюръ «тс.», п. praszczur «пращур», ст. praskurzę «праправнук», стсл. праштоуръ «тс.»;

псл. šurinъ, šurь «тс.»;

іє. *si̯ǝur(io)- «брат дружини» ‹ *si̯ū- «шити; в’язати», отже, «той, що зв’язаний (з родом)»;

споріднене з дінд. syālá-ḥ «брат дружини»;

менш вірогідне зближення зі svekrъ (Bern. IF 10, 155), з р. своя́к (Pedersen Studi baltici 4, 153), з пра́щур (Mikl. EW 345; Горяев 427; Младенов 696);

р. шу́рин «шурин», др. шуринъ, п. ст. szurzyn, болг. шу́рей, [шу́рек], м. шура, схв. шу̑ра, шу̀ра̑к, шу̀рjа̄к, цсл. шѹринъ, шѹрь;