ШУРША — ЕТИМОЛОГІЯ
шу́рша «купа, ворох»
образно-звуконаслідувальне утворення, пов’язане з дієсловом шурша́ти;
бр. [шу́рша] «задерикувата людина»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
шу́рша «задерикувата людина» | білоруська |
шурша́ти | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України