ШУРХІТ — ЕТИМОЛОГІЯ
шу́рхати «шарудіти; шмигати; тикати»
утворення звуконаслідувального характеру;
бр. [шу́рхаць] «з обуренням і презирством від-кидати; виявляти гнів, бути грубим», п. [szurch] «поголоска, звістка»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
шурсті́ти
«шарудіти; шелестіти»
шурх
«вигук на позначення шарудіння, швидкого руху»
шу́рхіт
«шарудіння; шелест; шаркання»
шурхота́ти
«шарудіти; шелестіти; шаркати»
шурхоті́ти
шурша́ти
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| шу́рхаць «з обуренням і презирством від-кидати; виявляти гнів, бути грубим» | білоруська |
| szurch «поголоска, звістка» | польська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України