ШУРКАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

шу́ркати «ковзати, колоти, тикати, штрикати»

звуконаслідувальне утворення;
виведення з комі šurkje̮dli̮ni̮ «кидати з шумом» (Kalima FUF 18, 50) малоймовірне, оскільки не пояснює поширення слова у слов’янських мовах;
р. [шу́ркать] «човгати», п. szurgać «тс.», болг. (рідк.) шу́ркам «течу, дзюркочу (у незначній кількості)», м. шу́рка «ллється, тече (струменем); (перен.) метушиться»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

шур (у виразі шура пущати «ковзатися на льоду»)
шу́ркнути «ковзнути; ткнути; штриконути, кинутися, шмигнути»
шу́ркнутися «швидко вскочити, шмигнути»
шурну́ти «штовхнути; сунути; шмигнути»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
шу́ркам «течу, дзюркочу (у незначній кількості)» (рідк.) болгарська
šurkje̮dli̮ni̮ «кидати з шумом» комі-зирянська
шу́рка «ллється, тече (струменем); (перен.) метушиться» македонська
szurgać «тс.» польська
шу́ркать «човгати» російська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України