ШУЛЬНУТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
шуль «вигук на вираження плюскоту»
очевидно, звуконаслідувальне утворення;
Фонетичні та словотвірні варіанти
шу́лькати
«кидатися, падати зверху швидким польотом»
шу́лькнути
«шмигнути, шаснути»
шульну́ти
«тс.»
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України