ШУЛИК — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
шули́к «коржики, политі розтертим підсолодженим маком» (переважно у мн. шули́ки)
псл. [*šulikъ, *šulъkъ, *šulьcь], утворені від šulъ ‹ *sjul- ‹ іє. *kseulos, що зводиться до іє. *ks-/kes- «різати»;
назва мотивується, очевидно, тим, що тісто на шулики різали або розтинали (рвали) на шматки;
пов’язання (Machek ESJČ 630) з ч. váleti, укр. валя́ти малоймовірне;
р. [шуляки́] «тс.» (з укр.), ч. [šoulek] «пончик», šulek, šulec «булочка», [šulánek, šúlanec, šulinec] «галушки»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
*kseulos | індоєвропейська |
*ks-/kes- «різати» | індоєвропейська |
*šulikъ | праслов’янська |
*šulъkъ | праслов’янська |
*šulьcь | праслов’янська |
*sjul- | праслов’янська |
šulъ | праслов’янська |
шуляки́ «тс.» (з укр.) | російська |
валя́ти | українська |
váleti | чеська |
šoulek «пончик»«булочка» | чеська |
šulek «пончик»«булочка» | чеська |
šulec «пончик»«булочка» | чеська |
šulánek «галушки» | чеська |
šúlanec «галушки» | чеська |
šulinec «галушки» | чеська |
шулі́ка «великий хижий птах родини яструбових, Milvus» (орн.)
достовірної етимології не має;
для п. [szulak, szujak] припускається запозичення з ук-раїнської або білоруської мови (Brückner 557);
пов’язується з укр. [шу́лькати, шу́лькнути] «кидатися (кинутися) в швидкому польоті», з р. шуля́та «testiculi» (Ильинский ИОРЯС 20/4, 180) або розглядається як табуїстичне слово (Зеленин II 51) чи запозичення (Булаховський Вибр. пр. ІІІ 226, без докладніших пояснень);
р. [(пд.) шули́ка, шули́к, шуля́к] (з укр.?), бр. [шуля́к] «тс.», п. [szulak, szujak, szuliék] «яструб»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
шулек
шулека
«шуліка чорний, Milvus migrans Bodd.»
(орн.)
шулечок
«яструб-гороб’ятник, Accipiter nisus L.»
(орн.)
шулик
«шуліка, Milvus Нед; лунь очеретяний, Circus aeruginosus L. Шарл»
(орн.)
шулі́к
«шуліка»
(орн. заст.)
шульпиха
«шуліка чорний, Milvus migrans Bodd.»
(орн.)
шульпік
«шуліка, Milvus»
(орн.)
шульпі́ка
«тс.»
(орн.)
шуля́к
«[шуліка, Milvus; шуліка чорний Milvus migrans Bodd.] Шарл; яструб-голуб’ятник, Accipiter gentilis L.; яструб-гороб’ятник, Accipiter nisus L. Шарл»
(орн. розм.)
шуляка
«яструб-голуб’ятник, Accipiter gentilis L.; яструб-гороб’ятник, Accipiter nisus L. Шарл; лунь польовий, Circus cyaneus L.; шуліка чорний, Milvus migrans Bodd. Шарл»
(орн.)
шуля́ті
«шуліка»
(орн.)
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
шуля́к «тс.» | білоруська |
szulak | польська |
szujak | польська |
szulak «яструб» | польська |
szujak «яструб» | польська |
szuliék «яструб» | польська |
шуля́та «testiculi» | російська |
шули́ка (пд.) | російська |
шули́к | російська |
шуля́к (з укр.?) | російська |
шу́лькати «кидатися (кинутися) в швидкому польоті» | українська |
шу́лькнути | українська |
кули́к «варений коржик з гречаного борошна»
не зовсім ясне;
можливо, результат перенесення назви кули́к «невеликий болотяний птах» (пор. як паралель співвідношення значень укр. гуска «самиця гусака; вид печива»);
може бути зближене і з шулики́ «коржі з маком»;
р. [кули́к] «ватрушка»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
кулики́
«галушки з гречаного борошна»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
кули́к «ватрушка» | російська |
кули́к «невеликий болотяний птах» (пор. як паралель співвідношення значень укр. гуска «самиця гусака; вид печива») | ? |
шулики́ «коржі з маком» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України