ШУГАСТІ — ЕТИМОЛОГІЯ
шуга́ти «літати (із шумом) у різних напрямках; носитися, кидатися; дмухати (про вітер)»
очевидно, пов’язане з вигуком шугу́ (‹ шу) для відгону птахів;
пов’язання (Vasmer WuS III 200) з арготичним префіксом шу- і пуга́ть сумнівне навіть для російської мови;
непереконливі також пов’язання з укр. ху́ха «дмухання вітру» (Потебня РФВ IV 197; Горяев 426), а також із н. schwingen «махати» (Потебня, там само);
р. шуга́ть «проганяти криком, шумом», бр. шуга́ць «палахкотіти; дути поривчасто (про вітер); махати (крилами)»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
шуга́й
«кличка собаки»
шуга́стий
«той, що шугає»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| шуга́ць «палахкотіти; дути поривчасто (про вітер); махати (крилами)» | білоруська |
| schwingen «махати» | німецька |
| шуга́ть «проганяти криком, шумом» | російська |
| шугу́ (‹ шу) | українська |
| шу | українська |
| шу- (преф.) | українська |
| пуга́ть | українська |
| ху́ха «дмухання вітру» | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України