ШТІЛЬ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
штіль «дзьоб у спеціальному інструменті лісорубів»
не зовсім ясне;
можливо, пов’язане із штиль «рожен, держак»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| штиль «рожен, держак» | українська |
штиль «дерев’яний рожен (носити солому); держак О; зламаний стовбур ВеБ» (с.-г.)
запозичення з німецької мови;
н. Stiel (‹ двн. stil) «держак, держално, колодочка» походить від нар.-лат. stēlum «стовп, колона», що зазнало впливу деяких слів германського походження, утворених від пгерм. *stelu- «стояк, держак»;
бр. штыль «гострий стрижень; (тех.) шип», п. sztyl «держак молота; держак», styl «держак»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
шти́лі́
«рожен»
(мн.)
шти́ля
«тс.»
штіль
«держак»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| штыль «гострий стрижень; (тех.) шип» | білоруська |
| stil | давньоверхньонімецька |
| stēlum «стовп, колона» | народнолатинська |
| Stiel «держак, держално, колодочка» (‹ двн. stil) | німецька |
| sztyl «держак молота; держак»«держак» | польська |
| styl «держак молота; держак»«держак» | польська |
| *stelu- «стояк, держак» | прагерманська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України