ШТУЧНИК — ЕТИМОЛОГІЯ
шту́ка «частина чогось, шматок; витівка; [мистецтво Г; м’ясо Шух; нова сітка, яку пришивають до невода замість зіпсованої Мо]»
запозичене з німецької мови, можливо, частково за посередництвом польської;
свн. stücke (‹ двн. stucki) «штука, шматок; п’єса» споріднене з днн. stukki, н. Stück, снідерл. stuc(ke), дангл. stycce, дісл. stykki, лит. stū́gti «здійматися вгору», stùngis «держак ножа», дінд. tu(ñ)játi «відтискує, штовхає»;
свн. stücke пов’язане також із свн. двн. нвн. Stock «палиця»;
обидва слова первісно означали «щось відрубaне»;
р. шту́ка «річ; частина чогось; витівка», бр. шту́ка «тс.; [п’єса]», п. sztuka «штука; п’єса; фокус; мистецтво», ч. (розм.) štuka «штукатурна ліпна прикраса», слц. štuka «тс.», вл. štuka «штука, шматок», štucka «вірш, тур (танцю); шибеник», нл. štuka «штука, шматок; міра ниток; витівка; наклепник, мерзотник», stucka «пісня»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
пошту́чний
штука
«шматок (1525); мистецтво (XVIII ст.)»
штука́р
штука́рити
штука́рство
штуке́нція
штуке́рія
штуко́вина
штукува́льник
штукува́ти
«складати предмет з окремих шматків; [жартувати Г; пришивати вздовж невода нову сітку, щоб зробити невід ширшим Мо]»
шту́чка
шту́чний
шту́чник
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| шту́ка «тс.; [п’єса]» | білоруська |
| štuka «штука, шматок»«вірш, тур (танцю); шибеник» | верхньолужицька |
| štucka «штука, шматок»«вірш, тур (танцю); шибеник» | верхньолужицька |
| stycce | давньоанглійська |
| stucki | давньоверхньонімецька |
| Stock «палиця» | давньоверхньонімецька |
| tu(ñ)játi «відтискує, штовхає» | давньоіндійська |
| stykki | давньоісландська |
| stukki | давньонижньонімецька |
| stū́gti «здійматися вгору» | литовська |
| stùngis «держак ножа» | литовська |
| štuka «штука, шматок; міра ниток; витівка; наклепник, мерзотник»«пісня» | нижньолужицька |
| stucka «штука, шматок; міра ниток; витівка; наклепник, мерзотник»«пісня» | нижньолужицька |
| Stück | німецька |
| Stock «палиця» | нововерхньонімецька |
| sztuka «штука; п’єса; фокус; мистецтво» | польська |
| шту́ка «річ; частина чогось; витівка» | російська |
| stücke «штука, шматок; п’єса» (‹ двн. stucki) | середньоверхньнімецька |
| stücke | середньоверхньнімецька |
| Stock «палиця» | середньоверхньнімецька |
| stuc(ke) | середньонідерландська |
| štuka «тс.» | словацька |
| štuka «штукатурна ліпна прикраса» (розм.) | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України