ШТУФИ — ЕТИМОЛОГІЯ
штуф «зразок гірської породи або мінералу» (геол.)
запозичення з німецької мови;
н. Stufe «східець; ступінь; (геол.) ярус; штуф» споріднене з двн. stuof(f)a, снн. stōpe, снідерл. stœp(e), гол. stоеp «східець; ґанок, під’їзд», а також із н. Staffel «східець, уступ; ярус» і Stab «палиця, костур», останнє з яких споріднене з лит. ст. stãbas «бовван», лтс. stabs «стовп, колона», прус. stabis «камінь», дінд. stabhnā́ti «підпирає, гальмує, стримує», тох. ṣtop, ṣtow «палиця, костур»;
р. штуф, (заст.) шту́фа, бр. штуф, п. sztufa, болг. щуф;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| штуф | білоруська |
| щуф | болгарська |
| stоеp «східець; ґанок, під’їзд» | голландська |
| stuof(f)a | давньоверхньонімецька |
| stabhnā́ti «підпирає, гальмує, стримує» | давньоіндійська |
| stabs «стовп, колона» | латиська |
| stãbas «бовван» (ст.) | литовська |
| Stufe «східець; ступінь; (геол.) ярус; штуф» | німецька |
| Staffel «східець, уступ; ярус» | німецька |
| Stab «палиця, костур» | німецька |
| sztufa | польська |
| stabis «камінь» | прусська |
| штуф (заст.) | російська |
| stōpe | середньонижньонімецька |
| stœp(e) | середньонідерландська |
| ṣtop | тохарська А |
| ṣtow «палиця, костур» | тохарська А |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України