ШТУРМУВАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
штурм «рішуча атака фортеці, укріпленого пункту»
запозичення з німецької мови;
н. Sturm «буря, шторм; штурм, атака» (двн. свн. sturm) споріднене з гол. дангл. storm, дісл. stormr, а також з дісл. styrr «метушня, боротьба», дангл. styrian, англ. stir «збуджувати, рухати, приводити в рух», н. stören «заважати, турбувати»;
р. бр. штурм, п. szturm «штурм, атака», ч. слц. (розм.) šturm «штурм; сполох», болг. щурм «атака», м. штурм, схв. šturm;
Фонетичні та словотвірні варіанти
шту́рма́
«буря, галас, крик»
штурмі́вка
«рід куртки»
штурмівщи́на
штурмо́в-ка
«штурмування»
штурмови́к
штурмува́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| штурм | білоруська |
| щурм «атака» | болгарська |
| storm | голландська |
| storm | давньоанглійська |
| styrian | давньоанглійська |
| sturm | давньоверхньонімецька |
| stormr | давньоісландська |
| styrr «метушня, боротьба» | давньоісландська |
| штурм | македонська |
| Sturm «буря, шторм; штурм, атака» (двн. свн. sturm) | німецька |
| stören «заважати, турбувати» | німецька |
| szturm «штурм, атака» | польська |
| штурм | російська |
| šturm | сербохорватська |
| sturm | середньоверхньнімецька |
| šturm «штурм; сполох» (розм.) | словацька |
| šturm «штурм; сполох» (розм.) | чеська |
| stir «збуджувати, рухати, приводити в рух» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України