ШТРАФАМ — ЕТИМОЛОГІЯ

штраф «грошове стягнення, що його накладає суд або адміністративний орган»

запозичення з німецької мови;
раннє вн. Straaf (н. Strafe) «покарання, стягнення; штраф; кара» походить від етимолoгічно нез’ясованого strafen «карати; штрафувати» (‹ свн. strāfen «ганити словами»);
р. бр. штраф, п. [sztraf, sztrоf, sztrofa, strоf], ч. (розм.) štrоf, štróf, слц. [štrof], (розм., заст.) štrôfat’ «карати», вл. štrafa, нл. štrofa, [štrafa], болг. шраф;
Фонетичні та словотвірні варіанти

проштра́-фи́тися
проштра́питися
штрап
штрапувати «штрафувати; страхувати»
штрафни́к
штрафува́ти
Етимологічні відповідники

Слово Мова
штраф білоруська
шраф болгарська
štrafa верхньолужицька
Straaf «покарання, стягнення; штраф; кара» (н. Strafe) верхньонімецька
strafen «карати; штрафувати» (‹ свн. strāfen «ганити словами») верхньонімецька
štrofa нижньолужицька
štrafa нижньолужицька
Strafe німецька
sztraf польська
sztrоf польська
sztrofa польська
strоf польська
штраф російська
strāfen «ганити словами» середньоверхньнімецька
štrof «карати» (розм., заст.) словацька
štrôfat' «карати» (розм., заст.) словацька
štrоf (розм.) чеська
štróf (розм.) чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України