ШТОФИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
штоф «давня одиниця виміру рідини; пляшка»
запозичення з німецької мови;
нн. [Stôf], н. Stauf «(великий) бокал, чаша; штоф (міра рідин)», двн. stouf, stouph споріднені з дангл. stēap, снідерл. stoop, снн. stōp «тс.», дісл. staup «бакай; бокал; грудка»;
р. бр. штоф, п. sztof;
Фонетичні та словотвірні варіанти
штоп
«тс.»
што́пка
«рід банки Г; кухоль із кришкою Бі»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| штоф | білоруська |
| stēap | давньоанглійська |
| stouf | давньоверхньонімецька |
| stouph | давньоверхньонімецька |
| staup «бакай; бокал; грудка» | давньоісландська |
| Stôf | нижньонімецька |
| Stauf «(великий) бокал, чаша; штоф (міра рідин)» | німецька |
| sztof | польська |
| штоф | російська |
| stōp «тс.» | середньонижньонімецька |
| stoop | середньонідерландська |
штоф «вовняна або шовкова тканина»
запозичення з німецької мови;
н. Stoff «матерія, тканина; речовина» за голландським посередництвом (stof «тс.», снідерл. stoffe) запозичене з французької мови;
фр. ст. estophe (› фр. étoffe) «матерія, тканина», споріднене, можливо, з гр. στύφειν «стягати, звужувати», дальші етимологічні зв’язки якого не ясні;
менш певне виведення фр. étoffe (‹ фр. ст. estophe – Dauzat 299) від незасвідченого двн. *stopfôn;
р. бр. штоф, п. sztof, ч. слц. (розм.) štof «вовняна тканина», болг. щоф, м. штоф «вовна (про тканину)», схв. што̏ф «сукно (доброї обробки)»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| штоф | білоруська |
| щоф | болгарська |
| stoffe | голландська |
| στύφειν «стягати, звужувати» | грецька |
| *stopfôn | давньоверхньонімецька |
| штоф «вовна (про тканину)» | македонська |
| Stoff «матерія, тканина; речовина» | німецька |
| sztof | польська |
| штоф | російська |
| ф «сукно (доброї обробки)» | сербохорватська |
| stoffe | середньонідерландська |
| štof «вовняна тканина» (розм.) | словацька |
| estophe «матерія, тканина» (ст.) | французька |
| étoffe «матерія, тканина» (ст.) | французька |
| étoffe (‹ фр. ст. estophe -- Dauzat 299) | французька |
| estophe (ст.) | французька |
| štof «вовняна тканина» (розм.) | чеська |
шток «велика маса гірської породи неправильної форми; (тех.) металевий циліндричний стрижень морського якоря» (геол.)
запозичення з німецької мови;
н. Stoсk «палиця; поверх; шток» (двн. stoc) споріднене з днн. дфриз. stok, дангл. stocc, дісл. stokkr, лит. stugti «здійматися вгору» і, без початкового s-, із дінд. tu(ñ)játi «натискає, штовхає»;
р. бр. шток «тс.», п. sztok «колода, на яку спирається ковадло», ч. (розм.) štok «колода (різника); поверх», слц. štok «скриня з перегородками; рід стола; поверх», болг. щок «поперечний стрижень у верхній частині якоря»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
штоф
«поперечний стрижень якоря»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| шток «тс.» | білоруська |
| щок «поперечний стрижень у верхній частині якоря» | болгарська |
| stocc | давньоанглійська |
| stoc | давньоверхньонімецька |
| tu(ñ)játi «натискає, штовхає» | давньоіндійська |
| stokkr | давньоісландська |
| stok | давньонижньонімецька |
| stok | давньофризька |
| stugti «здійматися вгору» | литовська |
| Stoсk «палиця; поверх; шток» (двн. stoc) | німецька |
| sztok «колода, на яку спирається ковадло» | польська |
| шток «тс.» | російська |
| štok «скриня з перегородками; рід стола; поверх» | словацька |
| štok «колода (різника); поверх» (розм.) | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України