ШТОПОР — ЕТИМОЛОГІЯ
што́пор «гвинтоподібний стрижень, яким відкорковують пляшки; одна з фігур вищого пілотажу (зниження літака по крутій спіралі)»
запозичене з німецької мови, мабуть, за посередництвом російської;
н. Stopper «той, хто набиває, наповнює; штопальник; інструмент, яким щось набивають; тампон» походить від нн. stoppen «набивати, наповнювати, затикати; штопати», спорідненого з двн. stopfōn, н. stopfen, франк. stuppon, англ. stop, а також з лат. stupeo «нерухомо стою», дінд. prastumpati «штовхає»;
менш певне з фонетичних міркувань виведення (Фасмер IV 479) від гол. stopper, похідного від stop «корок, пробка»;
р. што́пор, бр. што́пар, болг. що́пор;
Фонетичні та словотвірні варіанти
што́порити
«(про літак) спускатися штопором»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| stop | англійська |
| што́пар | білоруська |
| що́пор | болгарська |
| stopper | голландська |
| stop «корок, пробка» | голландська |
| stopfōn | давньоверхньонімецька |
| prastumpati «штовхає» | давньоіндійська |
| stupeo «нерухомо стою» | латинська |
| stoppen «набивати, наповнювати, затикати; штопати» | нижньонімецька |
| Stopper «той, хто набиває, наповнює; штопальник; інструмент, яким щось набивають; тампон» | німецька |
| stopfen | німецька |
| што́пор | російська |
| stuppon | франкська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України