ШТОКИ — ЕТИМОЛОГІЯ
шток «велика маса гірської породи неправильної форми; (тех.) металевий циліндричний стрижень морського якоря» (геол.)
запозичення з німецької мови;
н. Stoсk «палиця; поверх; шток» (двн. stoc) споріднене з днн. дфриз. stok, дангл. stocc, дісл. stokkr, лит. stugti «здійматися вгору» і, без початкового s-, із дінд. tu(ñ)játi «натискає, штовхає»;
р. бр. шток «тс.», п. sztok «колода, на яку спирається ковадло», ч. (розм.) štok «колода (різника); поверх», слц. štok «скриня з перегородками; рід стола; поверх», болг. щок «поперечний стрижень у верхній частині якоря»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
штоф
«поперечний стрижень якоря»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| шток «тс.» | білоруська |
| щок «поперечний стрижень у верхній частині якоря» | болгарська |
| stocc | давньоанглійська |
| stoc | давньоверхньонімецька |
| tu(ñ)játi «натискає, штовхає» | давньоіндійська |
| stokkr | давньоісландська |
| stok | давньонижньонімецька |
| stok | давньофризька |
| stugti «здійматися вгору» | литовська |
| Stoсk «палиця; поверх; шток» (двн. stoc) | німецька |
| sztok «колода, на яку спирається ковадло» | польська |
| шток «тс.» | російська |
| štok «скриня з перегородками; рід стола; поверх» | словацька |
| štok «колода (різника); поверх» (розм.) | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України