ШТИРХАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
штирха́ти «штрикати»
фонетичний варіант, що виник на основі первісного [штирка́ти] (пор. штовха́ти при товкти́);
Фонетичні та словотвірні варіанти
штирха́йло
«чоловічий статевий орган, член»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| штирка́ти (пор. штовха́ти при товкти́) | українська |
штовха́ти «короткими різкими рухами торкатися когось, відпихати від себе»
експресивне утворення, споріднене з товкти́, [товка́ти], [товка́н], то́лок;
до чергування х і к пор. штирка́ти і штирха́ти;
Фонетичні та словотвірні варіанти
підшто́вхувач
по́штовх
штовка́ти
«штовхати, совати, штрикати»
штовх
(виг.)
штовха́н
штовхани́на
штовха́ч
штовхі́ць
(виг.)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| товкти́ | українська |
| товка́ти | українська |
| товка́н | українська |
| то́лок | українська |
| штирка́ти | українська |
| штирха́ти | українська |
штри́ха-мни́ха «м’яло, маруда»
експресивне утворення, що виникло на основі словосполучення [три́хи та мни́-хи] «тяганина, морока», де три́хи утворене від те́рти, а мни́хи від м’я́ти (тре́шся та мне́шся);
можливо, форма штри́ха постала під впливом штирха́ти або под;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| три́хи | українська |
| те́рти | українська |
| мни́хи (тре́шся та мне́шся) | українська |
| м'я́ти (тре́шся та мне́шся) | українська |
| штри́ха | українська |
| штирха́ти | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України