ШТИКУВАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
штих «укол (голкою), стібок, шов; верства землі, захоплювана лопатою»
запозичення з німецької мови (польське посередництво можливе, але не обов’язкове);
н. Stich «укол; удар; стібок» походить від stechen «колоти» (‹ двн. stёhhan);
бр. штых «багнет, штик», п. sztych «гравюра», ст. «вістря; укол; стібок, шов», ч. (розм.) štісh, štych «стібок», слц. (розм.) stiсh «стібок; укол», слн. štìh «укол, стібок»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
штик
«верства землі, захоплювана лопатою»
штикува́ти
«перекопувати на глибину лопати»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| штых «багнет, штик» | білоруська |
| stёhhan | давньоверхньонімецька |
| Stich «укол; удар; стібок» | німецька |
| stechen «колоти» (‹ двн. stёhhan) | німецька |
| sztych «гравюра» | польська |
| stiсh «стібок; укол» (розм.) | словацька |
| štìh «укол, стібок» | словенська |
| štісh «стібок» (розм.) | чеська |
| štych «стібок» (розм.) | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України