ШТИВНЕ — ЕТИМОЛОГІЯ
шти́вний «тупий, негнучкий»
запозичення з німецької мови (можливе польське посередництво);
свн. stīf (› н. steif) «тугий, негнучкий; застиглий; виструнчений» споріднене з дангл. stīf, англ. stiff, гол. stijf, дісл. stīfr «застиглий, негнучкий», а також із лат. stīpes «стовбур, кіл», stīpo «набиваю, наповнюю»;
п. sztywny, [sztybny] «тугий, негнучкий, застиглий»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
штивні́ти
«тужавіти; заклякати»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| stiff | англійська |
| stijf | голландська |
| stīf | давньоанглійська |
| stīfr «застиглий, негнучкий» | давньоісландська |
| stīpes «стовбур, кіл» | латинська |
| stīpo «набиваю, наповнюю» | латинська |
| steif | німецька |
| sztywny | польська |
| sztybny «тугий, негнучкий, застиглий» | польська |
| stīf «тугий, негнучкий; застиглий; виструнчений» (› н. steif) | середньоверхньнімецька |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України