ШТЕПСЕЛІ — ЕТИМОЛОГІЯ
ште́псель «пристрій для включання апаратів до електричної мережі»
запозичення з німецької мови;
н. Stöpsel «чіп, затичка; штепсель» походить від снн. stoppen «набивати, затикати», спорідненого з нвн. stopfen «тс.», двн. stopfōn, днфранк. stuppon, англ. stop, які зводяться до пгерм. [(зах.) *stoppōn];
р. ште́псель, (заст.) сте́псель, бр. штэ́псель, болг. ще́псел;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| stop | англійська |
| штэ́псель | білоруська |
| ще́псел | болгарська |
| stopfōn | давньоверхньонімецька |
| Stöpsel «чіп, затичка; штепсель» | німецька |
| stopfen «тс.» | нововерхньонімецька |
| *stoppōn | прагерманська |
| ште́псель (заст.) | російська |
| сте́псель | російська |
| stoppen «набивати, затикати» | середньонижньонімецька |
| stuppon | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України