ШТЕМПЕЛЮВАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ште́мпель «інструмент, яким ставлять печатку; [гербова марка]»
запозичення з німецької мови;
н. Stempel «штемпель, печатка; тавро; штамп» походить від снн. нн. stempel «тс.», утвореного від снн. stampen «товкти, трамбувати», що споріднене з н. stampfen, англ. stamp, дісл. stappa (‹ *stampa), норв. stappa, stampa, а також із гр. στέμβω «топчу»;
р. ште́мпель, (заст.) сте́мпель, бр. штэ́мпель, п. stempel «штемпель, штамп; шомпол», ч. (розм.) stempl, слц. (розм., заст.) štempel’, болг. ще́мпел, м. штембил, слн. (розм.) štȇmpelj;
Фонетичні та словотвірні варіанти
сте́мпель
«штемпель»
стемплюва́ти
«штемпелювати»
штампльо́ваний
«штемпельований, таврований»
штемпелюва́льний
штемпелюва́ти
штемплюва́-ти
«штемпелювати; таврувати»
штемпля́рня
«штампувальний прес»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
stamp | англійська |
штэ́мпель | білоруська |
ще́мпел | болгарська |
στέμβω «топчу» | грецька |
stappa (‹ *stampa) | давньоісландська |
*stampa | давньоісландська |
штембил | македонська |
stempel «тс.» | нижньонімецька |
Stempel «штемпель, печатка; тавро; штамп» | німецька |
stampfen | німецька |
stappa | норвезька |
stampa | норвезька |
stempel «штемпель, штамп; шомпол» | польська |
ште́мпель (заст.) | російська |
сте́мпель | російська |
stempel «тс.» | середньонижньонімецька |
stampen «товкти, трамбувати» | середньонижньонімецька |
štempel' (розм., заст.) | словацька |
štȇmpelj (розм.) | словенська |
stempl (розм.) | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України