ШТЕМПЕЛЮВАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

ште́мпель «інструмент, яким ставлять печатку; [гербова марка]»

запозичення з німецької мови;
н. Stempel «штемпель, печатка; тавро; штамп» походить від снн. нн. stempel «тс.», утвореного від снн. stampen «товкти, трамбувати», що споріднене з н. stampfen, англ. stamp, дісл. stappa (‹ *stampa), норв. stappa, stampa, а також із гр. στέμβω «топчу»;
р. ште́мпель, (заст.) сте́мпель, бр. штэ́мпель, п. stempel «штемпель, штамп; шомпол», ч. (розм.) stempl, слц. (розм., заст.) štempel’, болг. ще́мпел, м. штембил, слн. (розм.) štȇmpelj;
Фонетичні та словотвірні варіанти

сте́мпель «штемпель»
стемплюва́ти «штемпелювати»
штампльо́ваний «штемпельований, таврований»
штемпелюва́льний
штемпелюва́ти
штемплюва́-ти «штемпелювати; таврувати»
штемпля́рня «штампувальний прес»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
stamp англійська
штэ́мпель білоруська
ще́мпел болгарська
στέμβω «топчу» грецька
stappa (‹ *stampa) давньоісландська
*stampa давньоісландська
штембил македонська
stempel «тс.» нижньонімецька
Stempel «штемпель, печатка; тавро; штамп» німецька
stampfen німецька
stappa норвезька
stampa норвезька
stempel «штемпель, штамп; шомпол» польська
ште́мпель (заст.) російська
сте́мпель російська
stempel «тс.» середньонижньонімецька
stampen «товкти, трамбувати» середньонижньонімецька
štempel' (розм., заст.) словацька
štȇmpelj (розм.) словенська
stempl (розм.) чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України