ШТЕМПЕЛЬ — ЕТИМОЛОГІЯ
ште́мпель «інструмент, яким ставлять печатку; [гербова марка]»
запозичення з німецької мови;
н. Stempel «штемпель, печатка; тавро; штамп» походить від снн. нн. stempel «тс.», утвореного від снн. stampen «товкти, трамбувати», що споріднене з н. stampfen, англ. stamp, дісл. stappa (‹ *stampa), норв. stappa, stampa, а також із гр. στέμβω «топчу»;
р. ште́мпель, (заст.) сте́мпель, бр. штэ́мпель, п. stempel «штемпель, штамп; шомпол», ч. (розм.) stempl, слц. (розм., заст.) štempel’, болг. ще́мпел, м. штембил, слн. (розм.) štȇmpelj;
Фонетичні та словотвірні варіанти
сте́мпель
«штемпель»
стемплюва́ти
«штемпелювати»
штампльо́ваний
«штемпельований, таврований»
штемпелюва́льний
штемпелюва́ти
штемплюва́-ти
«штемпелювати; таврувати»
штемпля́рня
«штампувальний прес»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| stamp | англійська |
| штэ́мпель | білоруська |
| ще́мпел | болгарська |
| στέμβω «топчу» | грецька |
| stappa (‹ *stampa) | давньоісландська |
| *stampa | давньоісландська |
| штембил | македонська |
| stempel «тс.» | нижньонімецька |
| Stempel «штемпель, печатка; тавро; штамп» | німецька |
| stampfen | німецька |
| stappa | норвезька |
| stampa | норвезька |
| stempel «штемпель, штамп; шомпол» | польська |
| ште́мпель (заст.) | російська |
| сте́мпель | російська |
| stempel «тс.» | середньонижньонімецька |
| stampen «товкти, трамбувати» | середньонижньонімецька |
| štempel' (розм., заст.) | словацька |
| štȇmpelj (розм.) | словенська |
| stempl (розм.) | чеська |
штемп «штемпель; тавро»
постало, очевидно, як зворотне утворення від форми ште́мпель, однак деталі процесу неясні;
Фонетичні та словотвірні варіанти
штемпо́ваний
«таврований»
штемпова́ти
«ставити печатку; таврувати»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ште́мпель | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України