ШТАПИК — ЕТИМОЛОГІЯ

штапува́ти «стьобати (при шитті); робити візерунки, нашивки гарусом або кольоровими нитками (на свитках тощо); ганити, лаяти; лупцювати»

запозичення з німецької мови;
н. steppen (свн. stёppen) «стьобати, прошивати» споріднене з снн. stip(pe) «точка», гол. stippelen «торкатися чимось гострим; вишивати», англ. stipple «малювати (гравірувати) пунктиром», а також з лат. stīpes «кілок», stipula «стебло»;
бр. штапaва́ць «строчити, шити, прошивати», п. ст. sztepować «строчити, прострочувати», ч. štepovati, stepovati «стьобати, прошивати», слц. štepovat’, вл. štepować «тс.», нл. štapaś, štapowaś «вишивати, стьобати, штопати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

шта́пик
штапі́вка
штапо́вка «спосіб вишивання»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
stipple «малювати (гравірувати) пунктиром» англійська
штапaва́ць «строчити, шити, прошивати» білоруська
štepować «тс.» верхньолужицька
stippelen «торкатися чимось гострим; вишивати» голландська
stīpes «кілок» латинська
stipula «стебло» латинська
štapaś «вишивати, стьобати, штопати» нижньолужицька
štapowaś «вишивати, стьобати, штопати» нижньолужицька
steppen «стьобати, прошивати» (свн. stёppen) німецька
sztepować «строчити, прострочувати» (ст.) польська
stёppen середньоверхньнімецька
stip(pe) «точка» середньонижньонімецька
štepovat' словацька
štepovati «стьобати, прошивати» чеська
stepovati «стьобати, прошивати» чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України