ШТАК — ЕТИМОЛОГІЯ
штак «частина ткацького верстата (рід вала)»
запозичене з німецької мови, можливо, за посередництвом польської;
нвн. Stake(n) «жердина», як припускається, є словом нижньонімецького походження (пор. снн. снідерл. англ. норв. шв. stake «жердина», дфриз. staka, дангл. staca, дшв. staki «тс.», двн. stach «олень на другому році життя»), спорідненим з лит. stãgaras, stegerỹs «стебло», лтс. stēga, stēgs «жердина», що зводяться до іє. *steg- «жердина, колода»;
п. sztak «соснове дерево, що вкладається між балками стелі»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| stake «жердина» | англійська |
| staca | давньоанглійська |
| stach «олень на другому році життя» | давньоверхньонімецька |
| staka | давньофризька |
| staki «тс.» | давньошведська |
| *steg- «жердина, колода» | індоєвропейська |
| stēga | латиська |
| stēgs «жердина» | латиська |
| stãgaras | литовська |
| stegerỹs «стебло» | литовська |
| Stake(n) «жердина» | нововерхньонімецька |
| stake «жердина» | норвезька |
| sztak «соснове дерево, що вкладається між балками стелі» | польська |
| stake «жердина» | середньонижньонімецька |
| stake «жердина» | середньонідерландська |
| stake «жердина» | шведська |
штак «інвалід, солдат інвалідної команди»
не зовсім ясне;
можливо, пов’язане з н. Stackel «бідолаха, жалюгідна людина»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
штаку́н
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| Stackel «бідолаха, жалюгідна людина» | німецька |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України