ШТАБІСТ — ЕТИМОЛОГІЯ
штаб «орган керування військами»
запозичення з німецької мови;
н. Stab «палиця; булава; штаб» (останнє значення виникло через переносне вживання значення «булава» як символу влади, зокрема, у війську) споріднене з двн. stab, днн. staf, дангл. stæf, англ. staff, дісл. stafr «палиця; булава», лит. ст. stãbas «стовп, колона; ідол», лтс. stabs «стовп, колона», прус. stabis «камінь», гр. ἀσνεμφής «міцний», дінд. stabhnā́ti, -ṓti «підпирає, затримує», тох. ṣtop, ṣtow «палиця»;
р. бр. м. штаб, п. sztab, ч. слц. štáb, болг. щаб, схв. шта̑б, слн. štáb;
Фонетичні та словотвірні варіанти
штабі́ст
штабни́й
штабни́к
штабовець
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| staff | англійська |
| штаб | білоруська |
| щаб | болгарська |
| ἀσνεμφής «міцний» | грецька |
| stæf | давньоанглійська |
| stab | давньоверхньонімецька |
| stabhnā́ti | давньоіндійська |
| stafr «палиця; булава» | давньоісландська |
| staf | давньонижньонімецька |
| stabs «стовп, колона» | латиська |
| stãbas «стовп, колона; ідол» (ст.) | литовська |
| штаб | македонська |
| Stab «палиця; булава; штаб» (останнє значення виникло через переносне вживання значення «булава» як символу влади, зокрема, у війську) | німецька |
| sztab | польська |
| stabis «камінь» | прусська |
| штаб | російська |
| шта̑б | сербохорватська |
| štáb | словацька |
| štáb | словенська |
| ṣtop | тохарська А |
| ṣtow «палиця» | тохарська А |
| štáb | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України