ШТАБАМ — ЕТИМОЛОГІЯ

штаб «орган керування військами»

запозичення з німецької мови;
н. Stab «палиця; булава; штаб» (останнє значення виникло через переносне вживання значення «булава» як символу влади, зокрема, у війську) споріднене з двн. stab, днн. staf, дангл. stæf, англ. staff, дісл. stafr «палиця; булава», лит. ст. stãbas «стовп, колона; ідол», лтс. stabs «стовп, колона», прус. stabis «камінь», гр. ἀσνεμφής «міцний», дінд. stabhnā́ti, -ṓti «підпирає, затримує», тох. ṣtop, ṣtow «палиця»;
р. бр. м. штаб, п. sztab, ч. слц. štáb, болг. щаб, схв. шта̑б, слн. štáb;
Фонетичні та словотвірні варіанти

штабі́ст
штабни́й
штабни́к
штабовець
Етимологічні відповідники

Слово Мова
staff англійська
штаб білоруська
щаб болгарська
ἀσνεμφής «міцний» грецька
stæf давньоанглійська
stab давньоверхньонімецька
stabhnā́ti давньоіндійська
stafr «палиця; булава» давньоісландська
staf давньонижньонімецька
stabs «стовп, колона» латиська
stãbas «стовп, колона; ідол» (ст.) литовська
штаб македонська
Stab «палиця; булава; штаб» (останнє значення виникло через переносне вживання значення «булава» як символу влади, зокрема, у війську) німецька
sztab польська
stabis «камінь» прусська
штаб російська
шта̑б сербохорватська
štáb словацька
štáb словенська
ṣtop тохарська А
ṣtow «палиця» тохарська А
štáb чеська

шта́ба «металевий прут, стрижень»

запозичення з німецької мови;
н. Stab «палиця, булава, прут, стрижень»;
р. [штаб] «ціпок, валок, валик», бр. [шта́ба] «залізний прут, штаба (запирати двері), засув», п. sztaba;
Фонетичні та словотвірні варіанти

зашта-бува́ти «обити штабами»
штаба́рня «фабрика, що випускає листове залізо»
шти́ба «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
шта́ба «залізний прут, штаба (запирати двері), засув» білоруська
Stab «палиця, булава, прут, стрижень» німецька
sztaba польська
штаб «ціпок, валок, валик» російська

скаба́ «залізна штаба»

результат контамінації форм скоба́ «металева смуга для скріплювання» і шта́ба (див.);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
скоба́ «металева смуга для скріплювання» ?
шта́ба ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України