ШПІЦИ — ЕТИМОЛОГІЯ
шпіц «шпиль; гострий кінець»
запозичення з німецької мови;
н. Spitze, [Spitz] «шпиль; гострий кінець, вістря» пов’язане зі spitz «гострий» (‹ двн. spizzi «тс.»), спорідненим з дангл. spitu «рожен; спис», двн. spiӡ «рожен», шв. spett, норв. spit «тс.»;
р. шпиц «шпиль на будові», бр. шпіц, п. szpic, ч. špice, слц. (розм.) špic «вістря; шпиль», вл. нл. špica «тс.», болг. шпиц «гострий; подібний до шпиля», м. шпиц «шпиль; гострий», схв. špic, špȉca «тс.», слн. špíca «вістря; верховина»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| шпіц | білоруська |
| шпиц «гострий; подібний до шпиля» | болгарська |
| špica «тс.» | верхньолужицька |
| spitu «рожен; спис» | давньоанглійська |
| spiӡ «рожен» | давньоверхньонімецька |
| spizzi «тс.» | давньоверхньонімецька |
| шпиц «шпиль; гострий» | македонська |
| špica «тс.» | нижньолужицька |
| Spitze | німецька |
| Spitz «шпиль; гострий кінець, вістря» | німецька |
| spitz «гострий» (‹ двн. spizzi «тс.») | німецька |
| spit «тс.» | норвезька |
| szpic | польська |
| шпиц «шпиль на будові» | російська |
| špic «тс.» | сербохорватська |
| špȉca «тс.» | сербохорватська |
| špic «вістря; шпиль» (розм.) | словацька |
| špíca «вістря; верховина» | словенська |
| špice «вістря; шпиль» (розм.) | чеська |
| spett | шведська |
шпіц «порода собак»
запозичення з німецької мови;
н. Spitz «шпіц (порода собак)» пов’язане з прикметником spitz «гострий, шпичастий»;
назва мотивується загостреною формою морди і гострими вухами собаки;
р. болг. шпиц, бр. шпіц, п. szpic, ч. špicl, слн. špícelj «тс.»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| шпіц | білоруська |
| шпиц | болгарська |
| Spitz «шпіц (порода собак)» | німецька |
| spitz «гострий, шпичастий» | німецька |
| szpic | польська |
| шпиц | російська |
| špícelj «тс.» | словенська |
| špicl | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України