ШПІОНИТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
шпіо́н «шпигун»
запозичення з німецької мови;
н. Spión «шпіон, шпигун» за посередництвом французької та іспанської (фр. espion, ісп. spione «тс.») запозичене з італійської;
іт. spione «шпигун» утворене від spiare «шпіонити, вистежувати, підстерігати», джерелом якого є германські мови (пор. пгерм. *speh- «уважно, гостро дивитися» і генетично пов’язані з ним двн. spёhōn, spiohōn «стежити, вистежувати», снн. spē(e)n, снідерл. spien «тс.»);
р. болг. шпио́н, бр. шпіён, п. (рідк.) szpion, ч. (розм.) špión, слц. špión, вл. špion, м. шпион, схв. шпùjӯн, слн. špijón;
Фонетичні та словотвірні варіанти
шпіона́ж
шпіо́нити
шпіо́нство
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
шпіён | білоруська |
шпио́н | болгарська |
špion | верхньолужицька |
spёhōn | давньоверхньонімецька |
spiohōn «стежити, вистежувати» | давньоверхньонімецька |
spione «тс.» | італійська |
spione «шпигун» | італійська |
spiare «шпіонити, вистежувати, підстерігати» | італійська |
шпион | македонська |
Spión «шпіон, шпигун» | німецька |
szpion (рідк.) | польська |
*speh- | прагерманська |
шпио́н | російська |
шпùjӯн | сербохорватська |
spē(e)n | середньонижньонімецька |
spien «тс.» | середньонідерландська |
špión | словацька |
špijón | словенська |
espion | французька |
špión (розм.) | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України