ШПУНТИНА — ЕТИМОЛОГІЯ
шпунт «поздовжній виступ або паз, що з’єднує дошки, блоки тощо; дошка з виступом з одного боку й пазом з протилежного; спеціальний корок у бочках»
запозичення з німецької мови;
н. Spund (свн. spunt) «дірка для чопа; чіп, затичка» походить від іт. (s)punto «випускний отвір; отвір, просвердлений у трубі»;
італійське слово продовжує нар.-лат. (ex)punctum «тс.», утворене з префікса ex- «з» та іменника punctum «укол; точка; очко»;
р. бр. болг. шпунт, п. szpunt, [spónd], ч. слц. (розм.) špunt, вл. (розм.) špundować «стелити підлогу», нл. špundowaś «тс.; затикати бочку чопом»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
шпунти́на
«дошка, брус із пазом з одного боку і виступом із другого»
шпунто́вани
«(про раму) не під замазку, а зі шпунтами»
шпунту-ва́льний
шпунтува́ти
«вирізати шпунт; застосовувати шпунти; закривати бочку шпунтом»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| шпунт | білоруська |
| шпунт | болгарська |
| špundować «стелити підлогу» (розм.) | верхньолужицька |
| (s)punto «випускний отвір; отвір, просвердлений у трубі» | італійська |
| punctum «укол; точка; очко» | латинська |
| ex- «з» | латинська |
| (ex)punctum «тс.» | народнолатинська |
| špundowaś «тс.; затикати бочку чопом» | нижньолужицька |
| Spund «дірка для чопа; чіп, затичка» (свн. spunt) | німецька |
| szpunt | польська |
| spónd | польська |
| шпунт | російська |
| spunt | середньоверхньнімецька |
| špunt (розм.) | словацька |
| špunt (розм.) | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України