ШПУЛЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
шпу́ля «дерев’яна або картонна насадка на веретені для намотування пряжі»
запозичення з німецької мови;
свн. spuol(e) (‹ двн. spuolo) «шпуля, тонкий, плоский шматок дерева; трубка; стрижень пташиного пера» (н. Spule «тс.») споріднене із снн. spōle, снідерл. spoele, гол. spoel «шпуля», ісл. spōla «(ткацький) човник»;
р. бр. шпу́ля, п. szpula, полаб. spölkă, болг. шпу́лка, схв. шпу̏ла, слн. špúla;
Фонетичні та словотвірні варіанти
шпу́лєр
«(у ткачів) рід пристрою, щоб намотувати нитки на шпульку»
шпу́лька
шпу́льник
«робітник, що намотує нитки на шпульки»
шпуля́р
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| шпу́ля | білоруська |
| шпу́лка | болгарська |
| spoel «шпуля» | голландська |
| spuolo | давньоверхньонімецька |
| spōla «(ткацький) човник» | ісландська |
| Spule «тс.» | німецька |
| spölkă | полабська |
| szpula | польська |
| шпу́ля | російська |
| шпу̏ла | сербохорватська |
| spuol(e) «шпуля, тонкий, плоский шматок дерева; трубка; стрижень пташиного пера» (‹ двн. spuolo)(н. Spule «тс.») | середньоверхньнімецька |
| spōle | середньонижньонімецька |
| spoele | середньонідерландська |
| špúla | словенська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України