ШПРОТ — ЕТИМОЛОГІЯ
шпро́ти «дрібна морська промислова риба родини оселедцевих; консерви з цієї риби в олії» (мн.)
запозичення з німецької мови;
н. Sprotte (‹ Sprott) «шпрот» походить від снн. sprott «тс.», для якого припускається зв’язок із н. Sproβ «нащадок; виводок; молода риба», утвореним від sprieβen (‹ двн. sprioӡan ‹ пгерм. *spreutan) «проростати; розпукуватися», що споріднене з кімр. ffrwst (‹ *sprudsto-) «поспіх», лтс. spraūstiēs «протовплюватися»;
р. бр. шпро́ты, п. szproty, ч. šprota, [šprot] (одн.), слц. šprota (одн.);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| шпро́ты | білоруська |
| sprioӡan | давньоверхньонімецька |
| ffrwst «поспіх» (‹ *sprudsto-) | кімрська |
| spraūstiēs «протовплюватися» | латиська |
| Sprotte «шпрот» (‹ Sprott) | німецька |
| Sproβ «нащадок; виводок; молода риба» | німецька |
| Sprott | німецька |
| sprieβen | німецька |
| szproty | польська |
| *spreutan «проростати; розпукуватися» | прагерманська |
| шпро́ты | російська |
| sprott «тс.» | середньонижньонімецька |
| šprota (одн.) | словацька |
| šprota | чеська |
| šprot (одн.) | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України